Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/3968/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3968/24 пров. № А/857/11803/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Глушка І.В. та Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Величка Івана Івановича, діючого на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання бездіяльності протиправною щодо незарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 22.04.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 21.02.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» представник адвокат Величко І.І., діючий на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації /рф/ проти України, з 07.07.2014р. по 15.09.2014р.; з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.; з 08.02.2015р. по 18.05.2015р.; з 01.06.2015р. по 07.06.2015р.; з 14.01.2018р. по 11.06.2018р.; з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці; зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській обл. зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період проходження ним військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 07.07.2014р. по 15.09.2014р.; з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.; з 08.02.2015р. по 18.05.2015р.; з 01.06.2015р. по 07.06.2015р.; з 14.01.2018р. по 11.06.2018р.; з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (а.с.1-7). Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.25 і на звороті). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській обл., яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 07.07.2014р. по 15.09.2014р.; з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.; з 08.02.2015р. по 18.05.2015р.; з 01.06.2015р. по 07.06.2015р.; з 14.01.2018р. по 11.06.2018р.; з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці; зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській обл. зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 07.07.2014р. по 15.09.2014р.; з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.; з 08.02.2015р. по 18.05.2015р.; з 01.06.2015р. по 07.06.2015р.; з 14.01.2018р. по 11.06.2018р.; з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.55-58). Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ПФУ у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.61-66). В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що за змістом ст.24 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії, визначеним постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено зарахування до вислуги років у трикратному розмірі вищезазначених періодів, при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» ст.1-2 такого Закону. Водночас чинним законодавством не передбачено зарахування у трикратному розмірі періодів проходження військової служби при призначенні пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також відповідача зазначив, що позивач не перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській обл., жодного виду пенсії не отримує; із заявою про призначення пенсії за віком не звертався. Відтак, правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог є відсутніми. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.08.2015р. (зворот а.с.19). Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (дата заповнення 09.07.2004р.) ОСОБА_1 у період з 29.06.2004р. по теперішній час працює на Державному підприємстві /ДП/ «Львіввугілля», зокрема: з 29.06.2004р. по 30.10.2004р. працював на Приватному акціонерному товаристві /ПрАТ/ шахта «Надія»; з 15.04.2008р. по 20.09.2009р. працював на Державному відкритому акціонерному товаристві /ДВАТ/ шахта «Візейська»; з 06.09.2011р. по теперішній час працює на ДВАТ шахта «Лісова» (а.с.9-10). Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України загальний страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2004р. по 31.12.2023р. становить 12 років 09 місяців 16 днів (а.с.14 і на звороті). Представник позивача адвокат Величко І.І. звернувся до ГУ ПФ України у Львівській обл. із заявою від 22.01.2024р. щодо зарахування позивачу періоду проходження ним військової служби в особливий період, а саме: час безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України у розрахунку один місяць служби за три місяці (а.с.37-39). Листом ГУ ПФ України у Львівській обл. № 3658-2810/Г-52/8-1300/24 від 07.02.2024р. представника позивача повідомлено, зокрема, про те, що чинним законодавством не передбачено зарахування до страхового стажу у трикратному розмірі періоду проходження військової служби, протягом якого особа брала безпосередню участь а антитерористичній операції, при обчисленні пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись із такою відмовою відповідача щодо зарахування позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, представник позивача звернувся до суду із розглядуваним позовом. Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу. Пунктом 1.1. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, затв. наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р., визначено, що цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби. Пунктом 2.3 розд.2 Положення № 530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.07.2014р. по 15.09.2014р., з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.. з 08.02.2015р. по 18.05.2015р., з 01.06.2015р. по 07.06.2015р., з 14.01.2018р. по 11.06.2018р. позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, а з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України. За таких обставин, вищеозначені спірні періоди підлягають кратному зарахуванню до страхового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком, що свідчить про обґрунтованість позову в цій частині. Відтак бездіяльності відповідача щодо невключення до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, спірних періодів періоду в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці є протиправною. Водночас вимога позивача щодо зарахування спірних періодів його служби до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком саме на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не підлягає задоволенню та є передчасною, оскільки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не звертався. Відповідно, ГУ ПФ України у Львівській обл. не досліджувало питання щодо підстав зарахування періодів роботи позивача до його пільгового страхового стажу. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення. Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» /Закон № 1058-ІV/ визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ст.9 зазначеного Закону). Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. /Закон № 1788-XII/ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Згідно зі ст.16 Закону № 1788-ХІІ військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), […], мають право на пенсію: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років. Відповідно до ст.2 Закону України № 2232-XII від 25.03.1992р. «Про військовий обов`язок і військову службу» /Закон № 2232-XII/ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. За змістом абз.1 п.2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затв. постановою КМ України № 413 від 20.08.2014р. /Порядок № 413/, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема, для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» /Закон №2011-XII/, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно ст.1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. За змістом п.19 ст.6 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /Закон № 3551-XII/ до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Отже, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу. Відповідно до ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно з абз.2 п.1 ст.8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1.1. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затв. наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. /Положення № 530/, визначено, що цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби. Пунктом 2.3 розділу 2 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Таким чином, системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв`язку із положеннями ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Аналогічні висновки за змістом щодо такого застосування норм права викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.06.2018р. у справі № 348/347/17, від 30.07.2019р. у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020р. у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020р. у справі № 185/7049/16-а, від 31.08.2022р. у справі № 185/6919/16-а, від 17.10.2022р. у справі № 340/395/17, від 18.01.2023р. у справі № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023р. у справа № 160/6146/19. У вказаних постановах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Встановлено, що ОСОБА_1 з 07.07.2014р. по 15.09.2014р., з 29.10.2014р. по 02.12.2014р., з 08.02.2015р. по 18.05.2015р., з 01.06.2015р. по 07.06.2015р., з 14.01.2018р. по 11.06.2018р., з 06.04.2022р. по 09.11.2022р., з 19.11.2022р. по 14.04.2023р., з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України; позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Вказані обставини підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_1 та військовим квитком позивача серії НОМЕР_3 (а.с.16, зворот а.с.19). Так, відповідно до довідки № 1317 від 09.11.2017р., виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 07.07.2014р. по 15.09.2014р., з 29.10.2014р. по 02.12.2014р., з 08.02.2015р. по 18.05.201р., з 01.06.2015р. по 07.06.2015р. брав безпосередню участь в антитерористичній операції (зворот а.с.17). Згідно довідки № 493 від 15.06.2018р., виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з 14.01.2018р. по 11.06.2018р. брав безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.18). Відповідно до довідки № 6143/А від 21.11.2023р., виданої Військовою частиною НОМЕР_5 , ОСОБА_1 у період з 06.04.2022р. по 09.11.2022р., з 19.11.2022р. по 14.04.2023р., з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України (зворот а.с.18). Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 07.07.2014р. по 15.09.2014р.; з 29.10.2014р. по 02.12.2014р.; з 08.02.2015р. по 18.05.2015р.; з 01.06.2015р. по 07.06.2015р.; з 14.01.2018р. по 11.06.2018р.; з 06.04.2022р. по 09.11.2022р.; з 19.11.2022р. по 14.04.2023р.; з 24.04.2023р. по 16.08.2023р. підлягає зарахуванню позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача частково задоволені у визначений спосіб. З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФУ у Львівській обл. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. в адміністративній справі № 380/3968/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. В. Глушко О. І. Довга Дата складання повного тексту судового рішення: 12.09.2024р.