Постанова Київський апеляційний суд № 372/3472/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/3472/24 Головуючий у суді І інстанції Сташків Т.Г. Провадження № 33/824/4194/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича на постанову Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 16 червня 2024 року о 15 год. 45 хв. за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 47, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_1 , був причетний до дорожньо-транспортної пригоди. У ході перевірки документів у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями, що виразились у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не погодившись з вказаною постановою, 22 липня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Кулініченко Г.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням матеріальних та процесуальних норм, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Стверджує, що ОСОБА_1 не мав ознак сп`яніння та не керував у стані алкогольного сп`яніння. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 поводив себе коректно та не мав жодних ознак сп`яніння. Натомість працівниками поліції не було роз`яснено йому права та наслідки не проходження огляду. Дії працівників поліції були формальними, вони підійшли до автомобіля, у якому перебував ОСОБА_1 , почали відбирати у нього пояснення і не закінчивши отримання свідчень почали вказувати на необхідність огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав ушкодження голови, що вплинуло на його мову та обличчя, але замість надання йому медичної допомоги, працівники поліції почали вимагати проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 не було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду. Суд першої інстанції не взяв до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказував, що 16 червня 2024 року о 14 год 20 хв у нього виникла проблема з серцем і йому була надана медична допомога, а отже він приймав ліки та не міг вживати алкогольні напої. З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції порушили порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а тому висновки, зазначені у постанові про адміністративне правопорушення, є хибними і такими, що не відповідають дійсності. 02 вересня 2024 року через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду адвокатом Кулініченком Г.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що 29 серпня 2024 року у ОСОБА_1 виявлено Сovid-19. В судове засідання суду апеляційної інстанції сам захисник ОСОБА_1 - адвокат Кулініченко Г.В. не з`явився, а його клопотання про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення, оскільки апеляційна скарга подана захисником Кулініченком Г.В. в інтересах ОСОБА_1 , адвокат про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини свої неявки в судове засідання не повідомив, а тому суд дійшов висновку, що його неявка відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок). Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 680145, що складений 16 червня 2024 року вбачається, що 16 червня 2024 року о 15 год. 45 хв. за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 47, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_1 , був причетний до дорожньо-транспортної пригоди. У ході перевірки документів у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями, що виразились у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі. Як убачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд. Працівниками поліції після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення. Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. До того ж, інформація, яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того матеріали даного провадження також містить: - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; - акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів; - пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 16 червня 2024 року близько 11:30 год. він виїхав з місця свого проживання на автомобілі «Ford Kuga» та поїхав по справах. Рухаючись по вул. Київській в м. Обухові, здійснив поворот на вул. Шевченка та повернувши проїхав приблизно п`ять метрів і зробив маневр у праву сторону, так як на проти нього по зустрічній смузі рухався автомобіль і він вважав, що він рухається на нього. Після маневру ОСОБА_1 у праву сторону він наїхав на бетонну основу від забору, після чого автомобіль перевернувся. Від медичної допомоги він відмовився, а перед виїздом випив спиртних напоїв, а саме пиво. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року. Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння. Тобто, правопорушення є закінченим з моменту такої відмови. Вина останнього підтверджується наявними в матеріалами справи доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене. Посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Г.В. про те, що працівники поліції навіть не запропонували надати йому медичну допомогу, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки як зазначено в письмових поясненнях ОСОБА_1 він особисто від медичної допомоги відмовився. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 приймав ліки і йому була надана медична допомога саме 16 червня 2024 року не звільняє його від адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду, а крім того в письмових поясненнях вказано, що він вживав спиртні напої. Більше того, в матеріалах адміністративного провадження наявна копія адміністративного протоколу серії ААД № 020390 від 16 червня 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП, а отже відповідно до ч. 1 п. 8 Інструкції від 09 листопада 2015 року № 1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я, а отже вказане не свідчить про упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп`яніння, а відтак і відповідальності за це. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. За таких обставин постанова Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв`язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича залишити без задоволення. Постанову Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб