Постанова 4857 № 300/7611/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7611/23 пров. № А/857/2503/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (головуючий суддя Гомельчук С.В., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо відмови у поновленні виплати пенсії та зобов`язання поновити їй виплату пенсії з 01.08.2023. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.08.2023. Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за такими платіжними реквізитами: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ /22030101 (код за ЄДРПОУ 37951998), банк отримувача: Казначейство України (МФО) 899998, рахунок отримувача UA698999980313111206084009612, код класифікації доходів бюджету 22030101. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що суд, при прийнятті оскаржуваного рішення не надав належної правової оцінки всім суттєвим обставинам справи, що стало причиною неправильного вирішення даної справи, просило його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 не зверталась до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, як це передбачено ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а подана позивачем заява є довільної форми (письмове звернення). Вважає, що відносини, які склалися між сторонами у цій справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян», згідно з якими відповідачем було надано письмову відповідь листом № 8892-8510/М-02/8-0900/23 від 20 вересня 2023 року. З огляду на зазначене, відповідь пенсійного органу не є рішенням у розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України та не порушує права та інтереси позивача, за захистом яких вона звернулась. Зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №234, затверджено Порядок виплати пенсій та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Зокрема, Порядком визначена обов`язкова умова: для призначення пенсії ВПО, що виїхали з території Криму, обов`язково надається довідка уповноваженого російського органу про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території АР Крим та м. Севастополя, та особиста декларація про відсутність громадянства держави-окупанта. Передбачена заборона виплати пенсій громадянам з Криму, якщо: - ВПО, що раніше мешкала в Криму, має громадянство рф; - ВПО, що раніше мешкала в Криму, отримує або отримувала пенсію від російського пенсійного фонду; - Пенсійним фондом України не отримано від російського пенсійного фонду відомостей про виплату і припинення виплати пенсії ВПО; - Пенсійним фондом України не отримано від російського пенсійного фонду пенсійної справи ВПО. Крім того, звертає увагу суду, що позивач зазначає, що на момент призначення пенсії вона проживала у АР Крим АДРЕСА_2 , при цьому додає пенсійне посвідчення, однак, документи про припинення виплати пенсії за місцем попереднього отримання пенсії відсутні, а тому, у Головного управління відсутні правові підстави для поновлення виплати пенсії. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2011 Пенсійним фондом України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.10). Відбитком штампу на першій сторінці (в правому куті) трудової книжки позивача від 18.06.1974 підтверджується, що ОСОБА_1 перебувала на обліку, як одержувач пенсії в управлінні Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим (а.с. 11). З серпня 2022 року ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка виїхала з тимчасово окупованої АР Крим, про що свідчить довідка від 04.08.2022 №2615-5001962055 (а.с.10). 23.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії (а.с. 10, зворотній бік). Листом від 20.09.2023 № 8892-8510/М-02/8-0900/23 позивачку повідомлено про неможливість поновлення виплати пенсії, у зв`язку із неможливістю витребувати її пенсійну справу за попереднім місцем проживання та відсутністю документів, підтверджуючих те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії (а.с. 8). Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася з даним позовом до суду. Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Європейська соціальна хартія визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Так, ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, як вірно зазначив суд, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. З 22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Віповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. За приписами ч. 1 ст. 14 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Як передбачено п. 1 Постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачене право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Підстави для припинення виплати пенсії визначені у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, зокрема, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Як встановлено судом з листа Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 20.09.2023 № 8892-8510/М-02/8-0900/23, він не містить посилань на наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV щодо позивача, та суду не надано доказів існування таких підстав. Водночас, у даному листі відповідач зазначив, що для поновлення пенсії за новим місцем проживання необхідні документи, які містять інформацію про дату припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, визначає Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя, затверджений Постановою КМУ № 234 від 02.06.2014 (далі - Порядок № 234). Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 234 особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред`являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії. Необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно із п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Разом з тим, згідно з пунктом 2.8 Порядку 22-1, ані іншими нормами закону на позивача не покладений обов`язок щодо надання до органу Пенсійного фонду документів про припинення виплати пенсії. Натомість, вищезгаданими нормами передбачено обов`язок відповідача поновити виплату пенсії після надходження на запит документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Відповідно до п. 2.8 Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Згідно із п. 4.8 Порядку № 22-1, заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності». Відтак, безпідставними є покликання апелянта на те, що у Головного управління відсутні правові підстави для поновлення виплати пенсії, оскільки позивачем не надано документи про припинення виплати пенсії за місцем попереднього отримання пенсії Відсутність пенсійної справи у паперовій формі також не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести негативних наслідків через відсутність або неможливість отримання її пенсійної справи з незалежних від неї причин. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Як передбачено ч. 2 ст. 20 Закону №389-VIII, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України. Крім того, як правильно зазначив суд, умова щодо отримання пенсійної справи від органів російської федерації покладає на громадян України надмірний та необґрунтований тягар, що позбавляє права на пенсійні виплати. Враховуючи факт розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією, звернення фізичних осіб або ж навіть органів ПФ України до органів російської федерації для витребування пенсійної справи та інших документів, є фактично неможливим, що загалом позбавляє частину громадян України можливості отримувати пенсію, відтак порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист. Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача від пенсійного органу за попереднім місцем його проживання покладається саме на орган, що призначає пенсію. Крім того, відсутність у відповідача можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи, також не може слугувати підставою для відмови у призначенні або виплаті пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Також, судом правильно враховано, що відповідачем не надані належні докази того, що позивач на час звернення із заявою або на цей час отримує пенсію від органу пенсійного забезпечення російської федерації. Тому, суд слушно зазначив, що оскільки відповідач не довів правомірність дій та доводи позивача належними доказами не спростував, позов підлягає задоволенню. Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду, що з метою належного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.08.2023. Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Виходячи із зазначеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі № 300/7611/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула