Постанова Київський апеляційний суд № 757/21098/23-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2024 року м. Київ Унікальний номер справи № 757/21098/23-п Суддя в суді першої інстанції: Смик С.І. Провадження № 33/824/4441/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Провадження у справі закрито (т. 2 а.с. 128). Не погодившись з вказаною постановою, 22 серпня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Кутовой Г.І.подав до суду апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року (т. 3 а.с. 2-45). Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови обґрунтоване тим, що 27 грудня 2023 року під час слухання справи № 757/21098/23-п ОСОБА_1 взагалі не бачив повний текст оскаржуваної постанови, оскільки була лише вступна та резолютивна частини постанови. Вказував на те, що 05 січня 2024 року було складено повний текст оскаржуваної постанови і лише 11 січня 2024 року Печерським районним судом м. Києва було оприлюднено її в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується витягом з ЄДРСР. Звертав увагу суду на те, що відсутній звукозапис оголошення повного тексту даної постанови, на якому була б зафіксована відповідна дата. Враховуючи оприлюднення оскаржуваної постанови Печерського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року у справі № 757/21098/23-п в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 11 січня 2024 року, вважав, що ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кутовой Г.І. мають поважні причини для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою. Посилався на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військової агресією РФ проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час. Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким засвідчено, що військова агресія РФ проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнний дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року. Харківська міська територіальна громада входить до вказаного Переліку. Таким чином, дана обставина додатково підтверджує обмеження можливості ознайомлення з повним текстом саме протягом 10 днів з дня оголошення, оскільки 27.12.2023 року ще не було повного тексту. Більше того, матеріали справи не містять доказів направлення повного тексту оскаржуваної постанови скаржнику (т. 3 а.с. 10-12). 04 вересня 2024 року зазначена апеляційна скарга отримана Київським апеляційним судом та 05 вересня 2024року справа передана судді-доповідачу. Перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову Печерського районного суду м. Києва було винесено у судовому засіданні 27 грудня 2023 року, в якому був присутній ОСОБА_1 , надавав пояснення, що підтверджується протоколом судового засідання від 27.13.2023 року та змістом оскаржуваної постанови (т. 2 а.с. 127, 128). Відтак, ОСОБА_1 був обізнаний про прийняту Печерським районним судом м. Києва постанову 27 грудня 2023 року. При цьому, в матеріалах справи міститься розписка про отримання копії постанови від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 129). Вперше з апеляційною скаргою на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Кутовой Г.І. звернувся до суду апеляційної інстанції 15 січня 2024 року (т. 2 а.с. 130-171), тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження. Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року в задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кутового Г.І. про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - відмовлено, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала (т. 2 а.с. 174). Суд апеляційної інстанції в обґрунтування відмови у поновленні строку зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, копію постанови від 27 грудня 2023 року отримав, про що мається його підпис (т. 2 а.с. 129). За таких обставин оприлюднення постанови суду 11 січня 2024 року в Реєстрі судових рішень, з чим апелянт пов'язує поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, не можуть бути визнані такими. Останнім днем строку апеляційного оскарження постанови було, з урахуванням вихідних, 08 січня 2024 року. Апеляційна скарга була подана захисником за допомогою поштового зв'язку лише 15 січня 2024 року. Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив наявності поважних причин пропуску апеляційного строку з огляду на зміст поданого клопотання, а тому підстави для його задоволення відсутні (т. 2 а.с. 174). 04 квітня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кутовой Г.І. вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (т. 2 а.с. 177-220). Постановою Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року відмовлено захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кутовому Г.І. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кутового Г.І. на постанову Печерського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року - повернуто особі, яка її подала (т. 2 а.с. 223-226). Суд апеляційної інстанції в обґрунтування відмови у поновленні строку зазначив, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кутовой Г.І., не дивлячись на перебування їх у м. Харкові, 15 січня 2024 року подали до суду апеляційну скаргу, питання щодо прийняття якої було вирішено Київським апеляційним судом у постанові від 04 березня 2024 року. З огляду на зазначене, посилання апелянта, що безпосереднім місцем перебування скаржника та його представника є м. Харків. Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі в районі проведення воєнних ( бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні ( блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, як на поважну причину пропуску строку на подання апеляційної скарги від 04 квітня 2024 року, апеляційний суд визнав безпідставним. Інших об`єктивних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кутовим Г.І. у клопотанні не наведено(т. 2 а.с. 223-226). Звертаючись втретє з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає аналогічні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року, які ним були зазначені у клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданих 15 січня 2024 та 04 квітня 2024 року. Відтак, з огляду на наявність судових рішень (постанов) Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року та від 01 травня 2024 року у цій же адміністративній справі, в яких вже надана правова оцінка таким же доводам апелянта з приводу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження тієї ж постанови суду першої інстанції, тим же учасником справи, апеляційний суд не може надавати іншу правову оцінку вказаним обставинам. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, тобто дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певнимколом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Будь-яких інших об`єктивних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови у визначений законом строк, починаючи з 28 грудня 2023 року, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кутовим Г.І. не зазначено і судом не встановлено. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Отже, за відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року у справі про притягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП- повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець