Постанова Київський апеляційний суд № 368/563/24
від 04.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 липня 2024 року м. Київ апеляційне провадження № 33/824/3454/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є.П. за участі захисника Воропая Руслана Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Воропая Руслана Миколайовича , в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Кагарлицького районного суду Київської області в складі судді Кириченко В. І. від 04 червня 2024 року у справі №368/563/24 Кагарлицького районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 В С Т А Н О В И В : Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. На дану постанову захисник Воропай Р. М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР України є необґрунтований. Вважав, що судом першої інстанції необґрунтовано були відхилені, як докази, письмові пояснення ОСОБА_1 в частині того, що на час виникнення конфліктної ситуації автомобіль, в салоні якого вона була, був нерухомим, аналогічні пояснення були надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом не було взято до уваги посилання на те, що пошкодження на автомобілях не співмірні і не співпадають по висоті та ширині, доказом чого є відповідні фотографії, не було допитано працівників поліції, тощо. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції Воропай Р. М. , в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Воропая Р. М. , в інтересах ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України районний суд виходив з доведеності вини останньої у порушенні нею вимог ПДР України, що підтверджується на переконання суду, матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд не може погодитись з такими висновком суду, з огляду на наступне. З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 16.03.2024 року о 23 год. 40 хв. в с. Мирівка по вул. Гагаріна Обухівського району Київської області керуючи автомобілем NISSAN NOTE державний номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи маневр заднім ходом, порушивши п. 10.9 ПДР України не була уважна та не переконалась що це буде безпечно та допустила наїзд на припаркований автомобіль AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим вчинила правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. З пояснень, наданих ОСОБА_1 , слідує, що 16 березня 2024 року близько 21 год. 30 хв. вона була біля бару, що знаходиться в с. Мирівка, Обухівського району. Перебуваючи з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в автомобілі NISSAN NOTE державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований біля кафе, до них підійшли молоді хлопці на підпитку, які почали звинувачувати її в тому, що вона, ОСОБА_1 , фаркопом пошкодила їх автомобіл, що стояв позаду. Вона запевнила, що ніякий автомобіль не пошкоджувала та взагалі у неї відсутній фаркоп. Після чого у них почалась словесна дискусія, в ході якої вони почали вимагати сплати 500 доларів США. Вона відмовилась і запропонувала викликати поліцію, на її питання хто є власника автомобіля Ауді, відповіли, що власника тут не має, і всі питання потрібно вирішувати із ОСОБА_5 . ОСОБА_1 відмовилась з ним спілкуватись, бо він перебував у стані алкогольного сп`яніння, поліцію теж ніхто не хотів викликати. Вона пояснювала хлопцям? що у її автомобіля відсутні пошкодження, характерні з пошкодженнями на автомобілі Ауді, а пошкодження на задньому бампері пошкодження, були зроблені раніше. Аналогічні пояснення були надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, вказані свідки підтвердили, що автомобіль ОСОБА_1 не рухався, а стояв на місці. Вказані покази також підтверджуються наявним у справі фотознімками як автомобіля NISSAN NOTE, державний номерний знак НОМЕР_2 , так і автомобіля Ауді, з яких вбачається неспімірність пошкоджень за своїм характером, механізмом пошкодження, висоті розташування на транспортних засобах Ауді та Ніссан, їх локалізації. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 124 КУпАП визначено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи слідує, що протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 ДТП 16 березня 2024 року, складено 06 квітня 2024 року, тобто з порушенням вимог ст. 254 КУпАП. Судом першої інстанції не враховано, що факт руху заднім ходом автомобіля ОСОБА_1 та пошкодження транспортного засобу Ауді нічим не підтверджується, окрім письмових пояснень та заяви ОСОБА_5 . Посилання суду першої інстанції на відеозапис з місця пригоди, наданий представником ОСОБА_5 , на якому зафіксовані автомобілі з пошкодженнями, не заслуговують на увагу, оскільки, як вже було зазначено, що дані пошкодження є неспівмірні по висоті та локалізації на обох транспортних засобах. В діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного перегляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а постанова судді Кагарлицького районного суду м. Києва від 04 червня 2024 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Воропая Руслана Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 04 червня 2024 року скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є.П. Євграфова