Постанова Київський апеляційний суд № 759/3992/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2024 року м. Київ апеляційне провадження № 33/824/3977/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є.П. за участі захисника-адвоката Харчука О. П. та ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Харчука Олександра Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Святошинського районного суду м. Києва в складі судді Новик В. П. від 16 липня 2024 року у справі № 759/3992/24 Святошинського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В : Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник-адвокат Харчук О. П., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що з висновку лікаря нарколога № 000950 від 18 лютого 2024 року та з акту огляду № 000950 від 18 лютого 2024 року вбачається, що стан наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 було діагностовано клінічно, тобто без проведення обов`язкових лабораторних досліджень. Під час проведення на виявлення стану сп`яніння у КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_1 , зважаючи на погіршення стану здоров`я та з фізіологічних потреб, не зміг здати аналіз сечі. При цьому, останній просив у лікаря-нарколога відібрати у нього будь-який інший зразок біологічного середовища для проведення відповідного дослідження, однак лікар відмовився. Зазначав, що висновок лікаря нарколога № 000950 від 18 лютого 2024 року спростовується результатами лабораторних досліджень з медичної лабораторії «Діла» від 18 лютого 2024, з яких слідує, що у сечі ОСОБА_1 не виявлено будь-яких наркотичних речовин. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Харчук О. П. підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів? викладених в ній. Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП. Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з пунктом 2 Інструкції №1452/735 та пунктом 2 Порядку № 1103 огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У пункті 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з пунктами 3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Відповідно до пунктів 7-8 розділу ІІІ вказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (пункти 12-13 розділу ІІІ Інструкції). За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду (пункт 15 розділу ІІІ Інструкції). Відповідно до положень пункту 22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 859939 18.02.2024 р. о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 по Брест - Литовському шосе в м. Києві в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія», що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 000950 від 18.02.2024 р. року та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. До протоколу доданий висновок № 000950 з КМНКЛ «Соціотерапія» за підписом лікаря ОСОБА_2 згідно якого ОСОБА_1 18 лютого 202 року о 10 год. 40 хв. перебував у стані наркотичного сп`яніння (клінічно). Разом з тим, згідно з відеозапису із нагрудних камер поліцейських, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з фізіологічних потреб не зміг здати аналіз сечі. Однак, лікар ОСОБА_2 діагностувала стан наркотичного сп`яніння без проведення обов`язкових лабораторних досліджень, тобто на підставі клінічних ознак. Таким чином, огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 9 листопада 2015 року №1452/735, зокрема, з порушенням пунктів 7-8 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов`язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, а тому відповідно до приписів пункту 22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння вважаються недійсними. При цьому, слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у пункті 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп`яніння знайде або не знайде підтвердження. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Зазначеним доказам - протоколу, висновку з КМНКЛ «Соціотерапія» від 18 лютого 2024 року № 000950 та відео з нагрудних камер судом першої інстанції була надана невірна оцінка. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Обов`язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року). Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу. У мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 р. № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4). Отже презумпція невинуватості, крім кримінального процесу, підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного перегляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Харчука Олександра Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є.П. Євграфова