Постанова Київський апеляційний суд № 757/23979/23-ц

справа № 757/23979/23-ц головуючий у суді І інстанції Головко Ю.Г. провадження № 22-ц/824/8783/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 04 вересня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Кияшко К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, - В С Т А Н О В И В: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у якому просила зобов`язати відповідача повернути їй безпідставно списані грошові кошти в сумі 34 625,87 грн. кредитних коштів, визнати угоду від 15 червня 2021 року, оформлену від її імені недійсною, зобов`язати відповідача анулювати нараховані відсотки за угодою від 15 червня 2021 року, зобов`язати відповідача списати борг за кредитним лімітом у розмірі 34 625,37 грн., зобов`язати відповідача повернути на рахунок позивача безпідставно списані кошти у сумі 6 532,50 грн. власних коштів, зобов`язати відповідача припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за угодою від 15 червня 2021 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 грудня 2022 року невідомі особи шляхом вчинення щодо неї шахрайських дій та проведення ряду фінансових маніпуляцій щодо переведення коштів, між рахунками, сприяли тому, що з рахунку були списані кошти в загальній сумі 41 932,37 грн. Зокрема, першою операцією було переведено на інший рахунок суму у розмірі 29 597,25 грн. та комісія в розмірі 1 035,17 грн., потім переведення коштів між рахунками позивачки на суму 4 020,00 грн., та комісія 120,60 грн., перерахунок на суму 10 500,00 грн. та комісія 52,50 грн. переведено на картку НОМЕР_1 . Також, 580,25 грн., які були зняті шахраями з рахунку на мобільному номері телефону позивачки. За вказаним фактом, як вказує позивачка, вона звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та до правоохоронних органів. Оболонським УП ГУНП в м. Києві внесені відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення за зверненням ОСОБА_1 , к/п № НОМЕР_2 . Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції, не надано належної правової оцінки тому, що система надання послуг «Приват24» обмежує права споживачів в частині, коли необхідно перевірити/дізнатися отримувача (ПІБ чи назву банку). Адже при перерахуванні коштів, які навіть в довірливому стані, може здійснювати будь-який користувач, інформація прихована від останнього. Як вже зазначалось, про роботу того чи іншого відділення банку дізнатися простий користувач банківських послуг не може, тому запропоновані їй послуги під прикриттям співробітника відповідача також не викликали сумнівів, адже періодично телефонують представники з різними пропозиціями відносно страхування дитини чи щось в тому роді, при цьому номер телефону може бути щоразу іншим. В доданих нею додатках до позовної заяви, а саме Виписках по картці рахунку не вказується навіть останні 4-ри цифри, так прихована інформація призвела до надмірної довіри та втрати коштів. Також позивач зазначає, що відразу, коли усвідомила момент обману, зверталася до операторів ПриватБанку аби відмінити чи заблокувати перерахування коштів, про що отримала відмову. Зазвичай повідомляють про записи розмов, тому мають бути у відповідача дані докази, які не були витребувані судом. Звукозаписи, як вказано в одному з додатків до відзиву до позовної заяви, були надані при розслідуванні СБ представникам Банку. На рахунок її вимоги, припинити та анулювати нарахування відсотків по кредитній картці відповідно до прохання в позовній заяві повідомляє, що вона зверталася до оператора відповідача, щоб на основі заяви про шахрайські дії та в період розслідування поліцією (вже було відкрито кримінальне провадження) було здійснено «замороження» нарахування відсотків по картці. На що отримала рекомендацію звернутися до суду, адже системою АТ КБ «ПриватБанк» не передбачається «ручне блокування» даних нарахувань. Крім того, зазначає, що по картці для виплат 21 червня 2023 року було списання 520,00 грн., із зазначенням Покупка, Грошові перекази». В спілкуванні з Оператором відповідача позивач дізналася, що таким чином банк стягує заборгованість на кредитний рахунок. Сформувавши заявку її попередили, що відповідь може так і не отримати. Але 23 лютого 2023 року все ж отримала листа з повідомленням, що з 01 червня 2023 року вносяться зміни в Умови та Правила надання банківських послуг, а саме в частині «Розірвання Договору та закриття рахунків». Тому можна дійти висновку, що відповідач починає закриття даного рахунку, хай навіть повідомлення про подібні зміни та прийняття такого рішення не було надіслано. Більше того, судом першої інстанції не досліджено обставини укладення договору страхування із відповідачем, в т.ч. у випадку настання випадків шахрайства. Враховуючи відсутність примірника договору у позивача, відповідачем навмисно приховано цю інформацію, наслідком чого судом першої інстанції, в т.ч., було прийнято рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що позивач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28 липня 2008 року та виявила бажання оформити кредитну картку з кредитним лімітом, а також в подальшому неодноразово перепідписувала даний договір, ознайомлювалась з умовами та правилами банківських послуг під розписку. Позивачу на підставі Анкети-заяви відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено, що не заперечується позивачем. У свої вимогах позивач просить суд анулювати нараховані відсотки за угодою від 15 червня 2021 року, припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за угодою від 15 червня 2021 року. Щодо здійснення транзакцій від 23 грудня 2022 року на суму 41 932,37 грн., встановлено, що переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід у Приват24 був здійснений особисто позивачем, що нею не заперечується. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації позивача. З платіжних карток позивача було проведено транзакції 23 грудня 2022 року щодо переказу коштів в загальній сумі 41 932,37 грн. ОСОБА_1 повідомила банк про факт транзакції вже після проведення спірних транзакцій. В архіві банку не виявлено звернень позивача з дорученням постанови картки в Стоп-Лист платіжної системи, або з вимогою про блокування картки до моменту зняття коштів. Відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2022 року за заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення відкрито кримінальне провадження, № 12022105050001752 за ч. 1 ст. 190 КК України Оболонським управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва де ОСОБА_1 визнано потерпілою, оскільки 23 грудня 2022 року, приблизно о 10 год. 06 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Рокосовського, 3а, невстановлена досудовим розслідуванням особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами на 40 883,75 грн., чим завдала матеріального збитку ОСОБА_1 . Сторонами не заперечується та як вбачається з виписок по картках позивача, кошти на загальну суму 41 932,37 грн., різними платежами, були переведені на інший рахунок НОМЕР_3 (Публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк»). Переказ коштів був здійснений окремими платежами, кошти були переведені на інший рахунок за допомогою інтернет-банкінгу «Приват24». Для реєстрації в системі були введені особисті дані авторизації у сервісі «Приват24». Після чого транзакції було підтверджено за допомогою особистих даних клієнта. Таким чином, операції зі зняття коштів з картки позивача в системі «Приват24» стали можливими лише в результаті входу до «Приват24», пароль входу до якого знала лише позивач, а для його зміни необхідно вводити ПІН-код картки, який відомий виключно позивачці, за розголошення якого несе відповідальність саме вона. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що користувач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з карткового рахунку позивача. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно із ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Відповідно до ст. 1073 цього Кодексу у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта, або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Відповідно до частин сьомої-дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 5 листопада 2014 року, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №686/12096/18 зазначив, що, встановивши, що списання коштів з карткового рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача шляхом введення паролів, відомих лише власнику, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. У постанові Верховного Суді від 07 грудня 2020 року у справі №182/5175/16-ц зазначено, що на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, списання коштів з карткового рахунка позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ «Приват Банк», то банк не повинен нести відповідальність за дану операцію. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 5 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18). З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що проявивши необачність під час спілкування по телефону з невідомими особами, позивач ОСОБА_1 сприяла зловмисникам у доступі до приватної інформації, якою останні скористались для списання коштів з її рахунку, тобто виконуючи інструкції невідомої особи позивач сама ініціювала і здійснила переказ коштів з своєї банківської картки через додаток Приват24. Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг без задоволення. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 05 вересня 2024 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.