Ухвала КЦС ВС № 757/57860/19-ц

УХВАЛА 06 вересня 2024 року м. Київ справа № 757/57860/19-ц провадження № 61-12255ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Установи «28 Управління начальника робіт» Міністерства оборони України про стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Установи «28 Управління начальника робіт» Міністерства оборони України (далі - Установа «28 Управління начальника робіт»), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути на його користь 1 736 192,18 грн, з яких: заборгованість по заробітній платі - 104 219,98 грн, компенсація втрати частини заробітної плати - 59 564,68 грн, компенсація за невикористану відпустку - 19 270,52 грн, середній заробіток - 1 553 137,00 грн. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Установи «28 Управління начальника робіт» про стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Установи «28 Управління начальника робіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 60 496,77 грн. Стягнуто з Установи «28 Управління начальника робіт» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 25 718,00 грн. Стягнуто з Установи «28 Управління начальника робіт» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку з інфляційними втратами у розмірі 8 124,47 грн. Стягнуто з Установи «28 Управління начальника робіт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 130 000,00 грн. У задоволенні інших вимог позову відмовлено. Стягнуто з Установи «28 Управління начальника робіт» на користь держави судовий збір у розмірі 2 243,39 грн. 19 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року (надійшла до суду 04 вересня 2024 року), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України. Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Заявником у змісті прохальної частини зазначено: «Скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2023 в частині та постанову Київського апеляційного суду від 14.08.2024 в повному обсязі у справі № 757/57860/19-ц і ухвалити нове в частини відмови в задоволенні вимог позову». Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції. Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Відповідно, заявнику необхідно уточнити прохальну частину з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць