Постанова 4857 № 260/1035/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1035/24 пров. № А/857/9593/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р., представника позивача: не з`явився, представника відповідача: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/1035/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 , час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 №17 про результати проведення службового розслідування, яким оголошено сувору догану командиру 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити безпідставно невиплачену частину грошового забезпечення за січень 2024 року. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу. 07 березня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду. Постановляючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано жодних доказів поважності пропуску строку звернення. Не погодившись із ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до Акту службового розслідування позивач ознайомився з оскаржуваним наказом та Актом службового розслідування 16.01.2024. Зазначає, що згідно зі статтею 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку, а якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином перебіг місячного строку звернення до суду починається з 17.01.2024, а не з 04.01.2024, як помилково зазначено Закарпатським окружним адміністративним судом в ухвалі від 22.03.2024 по справі № 260/1035/24, а місячний строк звернення до суду в цьому випадку закінчувався 17.02.2024, з огляду на відзначення 16 лютого 2024 року в Україні державного свята - Дня єднання, започатковане Указом Президента України від 14 лютого 2022 року № 53/2022. Звертає увагу, що частина дев`ята статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. З урахуванням відтиску печатки Відділення Укрпошти 89100 у смт. Воловець Закарпатської області на Описі вкладеного у цінний лист (екземпляр отримувача цінного листа в розпорядженні Закарпатського окружного адміністративного суду) відповідна позовна заява із додатками 17.01.2024 була подана для направлення до Закарпатського окружного адміністративного суду. Просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду і направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що покликання скаржника на ту обставину, що місячний строк звернення до суду в цьому випадку закінчувався 17.02.2024, з огляду на відзначення 16 лютого 2024 року в Україні державного свята - Дня єднання, започатковане Указом Президента України від 14 лютого 2022 року № 53/2022 не заслуговує на увагу, оскільки День єднання (16.02.2024) не являється святковим днем згідно статті 73 КЗпП України. Окрім цього згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки». Зазначає, що жодного об`єктивного обґрунтування причин пропуску місячного строку на звернення із позовом до суду позивачем не наведено. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частинами 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з приписами частин 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Предметом оскарження у цій справі є визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 №17 про результати проведення службового розслідування, яким оголошено сувору догану командиру 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .. Відтак, як правильно встановив суд першої інстанції, даний позов поданий у правовідносинах, що виникли в межах прийняття та проходження позивачем публічної служби. У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.11.2022 у справі №500/1185/21. Колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Із матеріалів справи слідує, що позивач ознайомився з актом службового розслідування 16 січня 2024 року. Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, тобто перебіг процесуального строку для оскарження наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 №17 почався із 17 січня 2024 року. Колегія суддів зазначає, що останнім днем в межах строку звернення до суду в даному випадку є 16 лютого 2024 року, однак відповідно до ч. 6 с. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 17 лютого 2024 року. Як встановлено із матеріалів справи, згідно із відтиском печатки Відділення Укрпошти 89100 у смт. Воловець Закарпатської області на описі вкладеного у цінний лист (що міститься в матеріалах справи) позовна заява із додатками 17 лютого 2024 року була подана для направлення до Закарпатського окружного адміністративного суду. Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів робить висновок, що позивачем дотримано місячний строк для звернення з адміністративним позовом до суду. З огляду на викладене, в суду першої інстанції були відсутні достатні і належні підстави для залишення позову без розгляду. Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. В рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції надто формально підійшов до вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви, а тому, на думку апеляційного суду, помилково повернув позовну заяву позивачу, позбавивши його, таким чином, права на судовий захист. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог. Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Керуючись статтями ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/1035/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 04.09.24