Постанова 4816 № 585/345/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2024 року м.Суми Справа №585/345/23 Номер провадження 22-ц/816/543/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., у присутності : приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року у складі судді Євтюшенкової В.І., постановленої в м. Ромни, Сумської області, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович, державний виконавець Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цупро Інна Петрівна, ОСОБА_3 , про поділ спільного сумісного майна подружжя та виділення частки майна в натурі, в с т а н о в и в : У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати за нею право власності на частину квартири за АДРЕСА_1 та на частину нежитлової будівлі загальною площею 1501,9 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2 ; припинити режим спільної часткової власності на виділити в натурі їй у власність згідно висновку експерта частини вказаного нерухомого майна. Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 лютого 2023 року щодо заборони старшому державному виконавцю Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Цупро І.П. вчиняти дії щодо продажу квартири за АДРЕСА_3 - в порядку примусового виконання виконавчого листа №2/585/88/21, виданого Роменським міськрайонний судом Сумської області 16 серпня 2021 року та заборони приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Мукорезу Олександру Леонідовичу вчиняти дії щодо продажу нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_2 - в порядку примусового виконання виконавчого листа №585/2711/20, виданого Роменським міськрайонний судом Сумської області 22 листопада 2021 року. Роз`яснено, що особа позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вона не отримувала судову повістку про виклик у призначене на 14 листопада 2023 року судове засідання, а тому не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Також вказує на те, що їй було відомо про подання відповідачем ОСОБА_2 13 листопада 2023 року клопотання про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи, яке могло бути розглянуто у в її відсутності. В установлений апеляційним судом строк сторонами відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Від третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. до апеляційного суду надійшла заява, в якій вказував, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлена позивач повторно не з`явилася в судове засідання, заяв про проведення розгляду справи за її відсутності до суду не надходило. Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам закону. Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Згідно з ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20. Згідно з ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). З матеріалів справи вбачається, що при подані позову, ОСОБА_1 була подана до суду першої інстанції заява, в якій вона просила повідомляти її про дату та час розгляду справи, шляхом направлення SMS повідомлення на телефон НОМЕР_1 (т.1, а.с. 48). Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року поновлено провадження у цій судові справі та призначено справу до судового розгляду на 09 год. 20 хв. 10 жовтня 2023 року (т. 2, а.с.31). Відповідно до довідки про отримання SMS, SMS - повідомлення щодо документу «судова повістка про виклик до суду в цивільній справі» від 12 вересня 2023 рок на 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 доставлено 12 вересня 2023 року (т.2, а.с. 38). Призначений на 10 жовтня 2023 року розгляд справи судом було відкладено на 14 листопада 2023 року на 10 год. 00 хв., у зв`язку з неявкою позивача (т.2, а.с. 48). Судова повістка про виклик до суду на 14 листопада 2023 року була доставлена позивачу на номер телефону НОМЕР_1 10 жовтня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку SMS (т.2, а.с. 56). 14 листопада 2023 року позивач повторно не з`явилася в судове засідання, клопотань про розгляд справи за її відсутності від неї до суду не надходило. З огляду на вказане, залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відомостей щодо вручення повістки, обґрунтовано виходив з того, що позивач була належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань, проте в судові засіданні, призначені на 10 жовтня 2023 року та 14 листопада 2023 року не з`явилася, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Посилання заявника апеляційної скарги на надходження від відповідача клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. Колегія суддів звертає увагу і на те, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06). У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України», заява № 3572/03, ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Залишення позову без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно. Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з`явилася у судові засідання, призначені на 10 жовтня 2023 року та 14 листопада 2023 року, і не надіслала заяв до суду про розгляд справи за відсутності сторони позивача, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 3 вересня 2024 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова