Постанова 4814 № 545/2688/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/2688/24 Номер провадження 33/814/975/24Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем ОСОБА_1 , за участі: представника потерпілої адвоката Яресько Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2024 року, в с т а н о в и в : Цією постановою провадження у справі щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закрито в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 28.05.2024 року, близько 21.00 год., по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство у сім`ї, тобто дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та пошкодив належне дружині майно (мобільний телефон). Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суддя зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не викладено об`єктивну сторону правопорушення, не конкретизовано в чому саме полягало домашнє насильство. Тобто, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, та притягнути його до адміністративної відповідальності. Вказує, що ОСОБА_3 регулярно вчиняє дії психологічного характеру, спричиняє конфлікти, принижує її огидними словами та погрожує фізичною розправою в присутності малолітніх дітей. Про місце, дату та час розгляду справи ОСОБА_2 належним чином повідомлена не була, а справу розглянуто суддею за її відсутності, тим самим позбавлено можливості на всебічне дослідження обставин справи, надання пояснень, подання доказів та допит свідків, чим порушено її права, передбачені ст.268 КпАП України, що свідчить про неповноту судового розгляду. Потерпіла ОСОБА_2 та особа, провадження відносно якої закрито, ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. ОСОБА_2 про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомила, а ОСОБА_3 просив розгляд провадження провести за його відсутності. Вислухавши представника ОСОБА_5 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку. Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності. Висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах. Однак, ОСОБА_3 провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що прийшов до домоволодіння ОСОБА_2 , щоб взяти бензокосу, однак отримав відмову, після чого покинув територію домогосподарства. При цьому, жодних погроз щодо фізичної розправи, висловлення образ нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, ОСОБА_3 не вчиняв. Свідки події знаходились на значній відстані. Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_3 прийшов на територію її домоволодіння та погрожував їй фізичною розправою, виражався на її адресу нецензурною лайкою, пошкодив її особистий мобільний телефон. Згідно з положеннями ч.1 ст.173-2 КпАП України особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство у сім`ї, тобто дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та пошкодив належне дружині майно (мобільний телефон). При цьому, у протоколі не наведено, в чому саме полягало домашнє насильство та чи містило воно ознаки фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, як не вказано, яку саме шкоду здоров`ю, визначену диспозицією ч.1 ст.173-2 КпАП України, воно спричинило або могло спричинити потерпілій ОСОБА_2 або неповнолітній дитині ОСОБА_4 (фізичну або психологічну). Суд же не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення домашнього насильства, в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КпАП України. Відповідно, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_2 могла скористатися під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, де була присутня запрошена нею представник ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною та обгрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2024 року щодо ОСОБА_3 - без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ Л.В. Нізельковська