LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814545/2342/24

від 12.08.2024 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/2342/24 Номер провадження 33/814/940/24Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави. Постановою судді ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 16 05.2024 року, о 15.16 год., по автодорозі с.Зінці по вул.П.Орлика с.Безручки 800 км, керував автомобілем „Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Факт керування транспортним засобом заперечує. Вказує, що працівники поліції автомобіль не зупиняли, оскільки транспортний засіб був припаркований та перебував у нерухомому стані. Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється належним доказом. Будь-які дані щодо технічного приладу, за допомогою якого проводилась відеофіксація адміністративного правопорушення, як і взагалі дані про застосування такого приладу, в матеріалах справи відсутні. При цьому, працівники поліції не запропонували пройти огляд із застосуванням спеціального технічного засобу на місці. Зазначив, що ПДР України не порушував, тому у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинення транспортного засобу. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений не був. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явився. Просив розгляд провадження провести за його відсутності. Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні. Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.05.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 16.05.2024 року. З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили у водія автомобіля „Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп`яніння. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_2 постійно заперечував факт керування транспортним засобом та порушення ним ПДР України, всіляко намагався уникнути процедуру проходження огляду, що було розцінено працівниками поліції як відмову від його проходження і з таким висновком погодився суд. Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані. Доводи апелянта про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими. Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, ніхто не заперечує, що на відео зображений саме ОСОБА_2 , транспортний засіб „Daewoo Lanos, номерний знак якого чітко проглядається, час, пора року, обставини події відповідають обставинам даної справи. При цьому відеозапис наданий уповноваженими особами взводу СРПП ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, в зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції. Необґрунтованими та нічим непідтвердженими є також твердження про те, що транспортним засобом ОСОБА_2 не керував, оскільки такі твердження є нелогічними та вочевидь надуманими. З відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили автомобіль, який знаходився у нерухомому стані на проїзній частині грунтової дороги, вздовж насипу залізничного полотна та лісосмуги, поза межами населеного пункту, на відкритій місцевості. За кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_2 , який згодом вийшов із салону автомобіля з боку передніх водійських дверцят. Будь-якої об`єктивної інформації про те, хто, крім нього, міг перебувати за кермом транспортного засобу поліцейським ОСОБА_2 не надав. Крім того, ОСОБА_2 факт порушення ПДР України заперечив та зазначив, що здійснив проїзд залізничного переїзду на зелений сигнал світлофора, тим самим підтвердив факт керування транспортним засобом. З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи апелянта про те, що він транспортним засобом не керував, та вважає їх способом захисту з метою уникнення ОСОБА_2 відповідальності. Долучений до матеріалів справи Висновок КП „Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 25.05.2024 року про відсутність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння обставин вказаного правопорушення не стосується та жодного значення для вирішення справи по суті не має. При цьому, вказаний огляд було проведено в закладі охорони здоров`я 16.05.2024 року, о 20.59 год., тобто більше ніж через 2 години після складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , що суперечить вимогам ч.4 ст.266 КпАП України. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння сама по собі є самостійним складом правопорушення і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейських підстави зупиняти транспортний засіб та чи відсторонялася особа від його подальшого керування. Тому доводи апелянта і в цій частині є необґрунтованими. Твердження про те, що працівники поліції були зобов`язані запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці із застосуванням спеціального технічного засобу, спростовуються таким. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції „Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів лише за наявності ознак алкогольного сп`яніння. В разі виявлення ознак наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводиться в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях) та закладах охорони здоров`я, шляхом проведення клінічного огляду лікарем та лабораторного дослідження відібраного біологічного середовища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, газоаналізатор „драгер для визначення стану наркотичного сп`яніння не використовується. Тому посилання апелянта щодо недоведеності його вини, а також допущення порушень в ході складання протоколу та під час розгляду справи у місцевому суді є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 253, 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року щодо ОСОБА_2 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Л.В. Нізельковська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»