Постанова 4801 № 132/3338/19

Справа № 132/3338/19 Провадження № 22-ц/801/1519/2024 Категорія: 71 Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В. Доповідач:Ковальчук О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2024 рокуСправа № 132/3338/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчука О. В., суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., за участю секретаря Луцишина О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Калинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства, внесення змін до актових записів та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником - адвокатом Сороновичем Андрієм Андрійовичем, на рішення Калинівського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 08 травня 2024 року у м. Калинівці суддею цього суду ОСОБА_3 , дата складання його повного тексту 17 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Калинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства, внесення змін до актових записів та стягнення аліментів. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а відповідач є біологічним батьком цих дітей. В шлюбі сторони не перебували, лише зустрічалися в період часу з серпня 2017 року по травень 2018 року. Після народження дітей відповідач не бажав визначити їх походження від нього за заявою матері та батька. За вказаних обставин у свідоцтвах про народження дітей відомості про батька записані за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України. Діти проживають разом з матір`ю та усі обов`язки по вихованню та утриманню дітей вона несе сама. Відповідач ухиляється від утримання дітей до досягнення ними повноліття, матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає, однак він працевлаштований офіційно, а саме є заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-латвійського підприємства «Хімімпекс», отримує високий дохід, є особою працездатного віку і може надавати матеріальну допомогу дітям. Пославшись на викладені обставин, позивач просила: визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , актовий запис про народження якого за № 176 від 27 серпня 2018 року вчинений Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та зобов`язати Калинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , де у відомостях про батьківство зазначити ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » і видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін; визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 , актовий запис про народження якого за № 177 від 27 серпня 2018 року вчинений Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та зобов`язати Калинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , де у відомостях про батьківство зазначити ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_5 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » і видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін; стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. 08 травня 2024 року рішенням Калинівського районного суду Вінницької області зазначений позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , актовий запис про народження якого за № 176 від 27 серпня 2018 року вчинений Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та зобов`язано Калинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , де у відомостях про батьківство слід зазначити ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » і видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 , актовий запис про народження якого за № 177 від 27 серпня 2018 року вчинений Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та зобов`язано Калинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , де у відомостях про батьківство слід зазначити ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_5 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » і видати свідоцтво про народження дитини з урахуванням вказаних змін. Прізвище, ім`я та по батькові дітей, дату та місце їх народження, а також відомості про матір ухвалено залишити без змін. Також цим рішенням ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 09 вересня 2019 року, і до досягнення дітьми повноліття. Не погодившись із ухваленим рішенням, представник відповідача - адвокат Соронович А.А., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема скаржник посилається на те, що підставою для категоричного висновку про визнання батьківства у судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, проте у матеріалах справи відсутній будь-який висновок експерта чи ДНК-тест, який би чітко встановлював батьківство відповідача відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідач не міг з`явитись для проведення експертизи у зв`язку із постійною небезпекою ракетних ударів, перебоями із енергопостачанням, загрозою оголошення сигналу «повітряна тривога», проте надав висновок експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД від 08 травня 2023 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, у якому встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_2 . Висновок суду про задоволення позову ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_10 . Представник позивача - адвокат Зубань О.О. у поданому відзиві на апеляційну скаргу вказує, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У ньому він зазначає, що суд надав вірну оцінку діями відповідача, назвавши такі дії ухиленням від проведення ДНК-експертизи. Після призначення першої судової експертизи відповідач тричі не з`являвся до експертної установи, відтак уже тоді у діях відповідача були ознаки ухилення від участі у проведенні експертизи. Також після призначення експертизи другий раз відповідач двічі не з`являвся до експертної установи та не надав доказів, які б вказували про поважність причин його неявки. У листі експерта від 28 липня 2023 року містилось посилання на Інструкцію про порядок відбирання зразків букального епітелію для проведення судових молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах, молекулярно-генетичних експертиз досліджень за зверненнями фізичних і юридичних осіб, яка затверджена наказом Експертної служби МВС від 05 грудня 2019 року №43-ЕС-Н. Згідно цієї Інструкції: 1) відібрання зразків має відбуватись виключно в приміщені установи, якій доручено проведення експертизи; 2) таке відібрання має проводиться за одночасної присутності дитини, матері, батька. Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на таке. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Положеннями ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , його батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2018 року (а. с. 12 тому 1). Того ж дня народився ОСОБА_4 , його батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 серпня 2018 року (а. с. 13 тому 1). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00020852601, сформованого 27 серпня 2018 року, в актовому записі про народження дитини ОСОБА_5 відомості про батька ОСОБА_11 записані за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 15 тому 1). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00020852337, сформованого 27 серпня 2018 року, в актовому записі про народження дитини ОСОБА_4 відомості про батька ОСОБА_11 записані за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 14 тому 1). Також з матеріалів справи слідує, що 11 листопада 2019 року ухвалою суду клопотання позивача про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи з використанням ДНК задоволено, призначено у цій справі судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу з використанням ДНК, на вирішення якої поставлено питання: -чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 .? -чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 .? Проведення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи з використанням ДНК доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика,8, попередивши експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за ст. ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з`явитися за викликом до експертної установи для надання необхідних матеріалів. Роз`яснено сторонам у справі положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі (73-76 тому 1). 27 січня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Н. Морозкіної про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС України на 12 лютого 2020 року для відбору експериментальних зразків (а. с. 145 тому 1). 17 лютого 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України Н.Морозкіної про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС України 10 березня 2020 року для відбору експериментальних зразків. Крім того, судовим експертом зазначено, що 12 лютого 2020 року для відбору експериментальних зразків до Вінницького НДЕКЦ МВС України з`явилась ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 не з`явився (а. с. 150 тому 1). 10 березня 2020 року ОСОБА_2 надіслав на електронну пошту суду першої інстанції заяву, у якій вказав, що на 10 березня 2020 року призначено відбір експериментальних зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи. Також він вказав, що 06 березня 2020 року уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом Малюком О.М. і бажає саме за його участі з`явитись до експертної установи, однак адвокат 10 березня 2020 року зайнятий у іншій справі в Голосіївському районному суді м. Києва, а ОСОБА_2 потребує кваліфікованої правової допомоги в силу порушення його законних прав та інтересів, тому просив перенести відбір експериментальних зразків на іншу дату та повідомити його належним чином. Заявник зазначив, що документи на підтвердження зайнятості адвоката та договір від 06 березня 2020 року буде надано експерту та суду на час приїзду (а .с. 155 тому 1). 16 березня 2020 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України Н. Морозкіної про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми з`явитися до цієї установи 02 квітня 2020 року для відбору експериментальних зразків. Крім того, судовим експертом зазначено, що 10 березня 2020 року для відбору експериментальних зразків до Вінницького НДЕКЦ МВС України з`явилась ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 не з`явився. Одночасно експерт повідомила, що 10 березня 2020 року на адресу Вінницького НДЕКЦ МВС України надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він просив перенести дату відбору експериментальних зразків (а. с. 160 тому 1). 24 березня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшло повідомлення судового експерта ОСОБА_12 про неможливість проведення експертизи № 65 від 14 квітня 2020 року в зв`язку з неявкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми до експертної установи для відібрання експериментальних зразків (а. с. 164 тому 1). 26 квітня 2023 року ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Глядика Б.М. про повернення до стадії підготовчого провадження. Також цією ухвалою задоволено клопотання представника відповідача -адвоката Глядика Б.М. про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи з використанням ДНК, призначено у цій справі судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу з використанням ДНК, на вирішення якої поставлено питання: -чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 .? -чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 .? Проведення експертизи доручено експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України України, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика,

8. Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з`явитися за викликом до експертної установи для надання необхідних матеріалів. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Роз`яснено сторонам у справі положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі (а. с. 134-138 тому 2). 08 травня 2023 року висновком експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД судового експерта іншої експертної установи - Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України К. Транько встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_2 (а. с. 213-230). 14 червня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України О. Немикіна про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми з`явитися до цієї установи 05 липня 2023 року для відбору експериментальних зразків (а. с. 151 тому 2). 07 липня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України О. Немикіна про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми з`явитися до цієї установи 27 липня 2023 року для відбору експериментальних зразків. Також експертом було повідомлено, що 05 липня 2023 року для відбору експериментальних зразків з`явилась ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 не з`явився (а. с. 154, 159 тому 2). 08 серпня 2023 року на адресу суду надійшло повідомлення судового експерта О.М. Немикіна № СЕ-19/102-23/10512-БД від 28 липня 2023 року про неможливість проведення експертизи з посиланням на вище вказані клопотання експерта та на наказ Експертної служби МВС № 3-ЕС-Н від 05 грудня 2019 року Про затвердження Інструкції про порядок відбирання зразків букального епітелію для проведення судових молекулярно- генетичних експертиз у цивільних справах, молекулярно-генетичних експертних досліджень за зверненнями фізичних і юридичних осіб. За змістом п. п. 2. 3 розділу ІІ цієї Інструкції зразки букального епітелію відбираються в приміщеннях підрозділів Експертної служби МВС самостійно особами, ДНК-профіль яких підлягає встановленню (для малолітньої особи-батьком та /або матір`ю, іншим законним представником) у присутності фахівця (фахівців) експертного підрозділу, якому доручено проведення дослідження. Відбирання біологічних зразків (букального епітелію) для проведення молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах про спірне батьківство проводиться за одночасної присутності дитини, матері, батька. Враховуючи вище викладене, у Вінницького НДЕКЦ МВС України відсутні правові підстави для долучення висновку експертного дослідження Київського НДЕКЦ МВС України до матеріалів справи. Експерт відповідно до ч. 8 ст. 72 ЦПК України повідомив про неможливість проведення експертизи (а. с. 163-164 тому 2). 06 вересня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Глядика Б.М. про долучення доказів, у якому він просив долучити до матеріалів справи висновок експертного дослідження Київського НДЕКЦ МВС України від 08 травня 2023 року № ЕД-19/111-23/21686-БД (а. с. 202-204 тому 2), 03 жовтня 2023 року - клопотання від цього ж адвоката про призначення повторної судово-генетичної експертизи у Вінницькому НДЕКЦ МВС України (а. с. 233-236 тому 2) та 03 жовтня 2023 року - від указаного адвоката про витребування доказів, у якому він просив визначити генетичні ознаки (ДНК-профілю) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та проводити їх у порівнянні із генетичними ознаками ОСОБА_2 , що зазначені у висновку експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД від 08 травня 2023 року Київського НДЕКЦ МВС України (а. с. 240-242 тому 2). 03 жовтня 2023 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Глядика Б.М. про долучення доказів у справі, про призначення повторної судово-генетичної експертизи та про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України. Указана ухвала мотивована тим, що наданий стороною відповідача висновок експертного дослідження Київського НДЕКЦ МВС України від 08 травня 2023 року № ЕД-19/111-23/21686-БД, отриманий без процесуального документа суду встановленого ст. 258 ЦПК України. Призначення повторної судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи із визначенням генетичних ознак (ДНК-профілю) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та проведення їх порівняння із генетичними ознаками ОСОБА_2 є неможливим, оскільки відібрання зразків та їх збереження для подальшого направлення до експертної установи для проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства чинним законодавством не передбачено (а. с. 245-248 тому 2). 28 листопада 2023 року до суду першої інстанції від представника відповідача - адвоката Петренка А.В. надійшло клопотання, у якому він просив: призначити судово-генетичну ДНК експертизу у Вінницькому НДЕКЦ МВС України, на вирішення якої поставити питання: чи може бути особа, ДНК-профіль якої встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 08 травня 2023 року № ЕД-19/111-23/21686-БД, бути батьком ОСОБА_4 .?; чи може бути особа, ДНК-профіль якої встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 08 травня 2023 року № ЕД-19/111-23/21686-БД, бути батьком ОСОБА_5 .?; застосувати висновок експертного дослідження Київського НДЕКЦ МВС України від 08 травня 2023 року № ЕД-19/111-23/21686-БД; зобов`язати сторону позивача сприяти проведенню експертизи (а. с. 23-25 тому 3). 28 листопада 2023 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Петренка А.В. з аналогічних підстав, які зазначені в ухвалі суду 03 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Глядика Б.М. (а. с. 39-42 тому 3). Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та ст. 125 цього Кодексу. Статтею 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду. Частиною 1 ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (ч. 1 ст. 128 СК України). Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 викладено правовий висновок щодо застосування ст. 30 СК України, зокрема зазначено, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. У справі № 399/1029/15-ц у постанові від 16 травня 2018 року Верховний Суд вказав, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо. Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Базові положення принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч. ч. 2, 3 ст. 88 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиляння або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 109 ЦПК України визначено наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Як було зазначено експертом у листі від 08 серпня 2023 року, відповідно Інструкції про порядок відбирання зразків букального епітелію для проведення судових молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах, молекулярно-генетичних експертиз досліджень за зверненнями фізичних і юридичних осіб, яка затверджена наказом Експертної служби МВС від 05 грудня 2019 року №43-ЕС-Н, зразки букального епітелію відбираються в приміщеннях підрозділів Експертної служби МВС самостійно особами, ДНК-профіль яких підлягає встановленню (для малолітньої особи-батьком та /або матір`ю, іншим законним представником) у присутності фахівця (фахівців) експертного підрозділу, якому доручено проведення дослідження. Відбирання біологічних зразків (букального епітелію) для проведення молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах про спірне батьківство проводиться за одночасної присутності дитини, матері, батька. Статтею 51 Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України). Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України). За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Згідно із ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Частинами 1, 3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Положеннями ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, котрі б вказували на поважні причини, які перешкоджали йому з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС України для відбору біологічних зразків (букального епітелію), суд першої інстанції вірно застосував положення ст. 109 ЦПК про те, що у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, та визнав факт батьківства ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також у зв`язку з цим обґрунтовано стягнув аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дітей. Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для категоричного висновку про визнання батьківства у судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, проте у матеріалах справи відсутній будь-який висновок експерта чи ДНК-тест, який би чітко встановлював батьківство відповідача відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не беруться апеляційним судом до уваги з огляду на таке. У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 591/6987/20 вказано, що аналізуючи зміст ст. 109 ЦПК України можна дійти висновку, що законодавець установив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в проведенні експертизи задля встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, для яких необхідні спеціальні знання у відповідній галузі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб від участі в експертизі умисно, що унеможливлює проведення експертизи. З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово не з`являвся до Вінницького НДЕКЦ МВС України для відбору експериментальних зразків, що дало суду підстави застосувати наслідки, передбачені ст. 109 ЦПК України. Посилання скаржника на те, що відповідач не міг з`явитись для проведення експертизи у зв`язку із постійною небезпекою ракетних ударів, перебоями із енергопостачанням, загрозою оголошення сигналу «повітряна тривога», проте надав висновок експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД від 08 травня 2023 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, у якому встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_2 , відхиляються апеляційним судом, зважаючи на наступне. У постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 вказано, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Таким чином, саме лише посилання скаржника на вказані вище обставини не є поважною причиною для нез`явлення до експертної установи для відібрання біологічних зразків, оскільки такими причинами можуть бути лише конкретні обставини, що виникли внаслідок ракетних обстрілів та аварійних відключень електроенергії і об`єктивно унеможливили виконання відповідачем, як учасником судового процесу, обов`язку з`явитися за викликом до експертної установи, покладеного на нього ухвалами суду від 11 листопада 2019 року та 26 квітня 2023 року. Натомість після введення в Україні воєнного стану, обстрілів насалених пунктів України країною агресором, під час аварійних відключень електроенергії, не було встановлено повного припинення роботи Вінницького НДЕКЦ МВС України. Разом з тим, призначення експертизи вперше ухвалою суду від 11 листопада 2019 року було здійснене ще до запровадження в Україні воєнного стану, а тому наведені доводи жодним чином не виправдовують вказаної процесуальної поведінки відповідача та не свідчать про існування об`єктивних перешкод для прибуття ним до експертної установи. Крім того, згаданими ухвалами суду сторонам, зокрема відповідачеві було роз`яснено про передбачені ст. 109 ЦПК України наслідки ухилення від участі в експертизі. Варто також звернути увагу і не те, що висновок експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД від 08 травня 2023 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру обґрунтовано не було взято судом до уваги, оскільки, як вказувалось вже вище, зразки букального епітелію відбираються в приміщеннях підрозділів Експертної служби МВС самостійно особами, ДНК-профіль яких підлягає встановленню (для малолітньої особи-батьком та /або матір`ю, іншим законним представником) у присутності фахівця (фахівців) експертного підрозділу, саме якому доручено проведення дослідження, а відбирання біологічних зразків (букального епітелію) для проведення молекулярно-генетичних експертиз у цивільних справах про спірне батьківство проводиться за одночасної присутності дитини, матері, батька Натомість із висновку експертного дослідження № ЕД-19/111-23/21686-БД від 08 травня 2023 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру не слідує, що відібрання біологічних зразків (букального епітелію) у ОСОБА_2 для проведення експертизи відбулось за одночасної присутності дитини, батька і матері. Крім того, відібрання букального епітелію у ОСОБА_2 не було здійснене в установі, якій доручено проведення експертизи. Доводи скарги про те, що висновок суду про задоволення позову ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_10 не відповідає дійсності, оскільки в основу висновку суду було покладено те, що відповідач не довів об`єктивних поважних причин, які унеможливлювали виконання ним ухвал суду про призначення експертизи, у зв`язку з чим суд застосував положення ст. 109 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником - адвокатом Сороновичем Андрієм Андрійовичем, залишити без задоволення, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 травня 2024 року - без змін. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ним. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови. Головуючий О. В. Ковальчук Судді : О. С. Панасюк О. Ю. Береговий