Ухвала КЦС ВС № 753/22559/18

УХВАЛА 30 серпня 2024 року м. Київ справа № 753/22559/18 провадження № 61-8713ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кіщак Людмила Яківна про визнання недійсним договору дарування частини квартири, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом про визнання недійсним договору дарування частини квартири. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування частини квартири відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов про визнання недійсним договору дарування частини квартири задоволено. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 10 вересня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 12 червня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження більше одного року, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження та скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року та направити справу на новий судовий розгляд. Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, мотивовано тим, що про заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, заявнику стало відомо у квітні 2024 року з повідомлення слідчо-оперативної групи Дарницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка виїжджала на квартиру АДРЕСА_1 для фіксації протиправного проникнення в квартиру, надавши на підтвердження вказаних обставин копію листа з Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року про направлення заявнику завіреної належним чином копії заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та копії постанови Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та подання відповідних доказів, які будуть підтверджувати ці обставини. Копію ухвали від 26 червня 2024 року, ОСОБА_1 вручено 18 липня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0600274980637. 27 липня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала уточнену касаційну скаргу, в якій викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 753/22559/18. В обґрунтування клопотання зазначила, що вона була позбавлена права на участь у розгляді справи, так як не була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, оскільки зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 24 вересня 2003 року, а судові повістки про виклик до суду надсилалися їй на адресу: АДРЕСА_2 . Копію оскаржених судових рішень заявник отримала 02 червня 2024 року. На підтвердження зазначених відомостей надала відповідні докази. Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску. Колегія суддів, проаналізувавши доводи особи, яка подає скаргу та наявні докази на підтвердження цих доводів, дійшла висновку, що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки заявником доведено поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Водночас касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). В касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження зазначає зокрема пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, однак не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду. У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання уточненої касаційної скарги, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. 17 липня 2024 року через підсистему Електронний Суд представник ОСОБА_2 - адвокат Тоцький Б. А. подав клопотання, в якому просив суд відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження та заявник у касаційній скарзі не виклала підстави касаційного оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року. Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Тоцького Б. А., суд приходить до висновку, що воно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 390, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 753/22559/18. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Тоцького Броніслава Артуровича про відмову у відкритті касаційного провадження. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян