LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС2-20/12

від 30.08.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року та рішення Апеляційного …

УХВАЛА 30 серпня 2024 року м. Київ справа № 2-20/12 провадження № 61-11951ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 23.09.2002 року, про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 29.10.2003 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності; позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності; позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину частково недійсним; позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди від 1 грудня 2006 року; позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, ВСТАНОВИВ: 16 серпня 2024 року Київська міська рада через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в указаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

1. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України. Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). У поданій касаційній скарзі Київська міська рада не зазначає реєстраційні номери облікових карток платників податків (за їх наявності) або номери і серії паспортів та місце проживання чи перебування щодо учасників справи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Для усунення вказаного недоліку заявнику необхідно вказати зазначені відомості.

2. Пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухала), що оскаржуються. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Статтею 409 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті. Зі змісту касаційної скарги (

мотивувальна частина) вбачається, що Київська міська рада не погоджується з рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року у справі № 2-20/12 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим вважає, що дане рішення підлягає скасуванню у цій частині. Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що крім кількох позовів ОСОБА_2 суди попередніх інстанцій розглянули позови ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Проте у прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати у повному обсязі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Разом із тим, Апеляційний суд м. Києва рішенням від 03 листопада 2015 року вже скасував рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та постановив в цій частині нове рішення. Отже, заявнику необхідно привести у відповідність прохальну частину касаційної скарги та викласти її з урахуванням статті 409 ЦПК України.

3. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Заявник не сплатив судовий збір за подання касаційної скарги. Наразі у Верховного Суду відсутня можливість розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, з огляду невідповідність мотивувальної та прохальної частини скарги. Таким чином заявнику необхідно самостійно встановити, обґрунтувати, розрахувати розмір судового збору та сплатити його у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. За таких обставин, Київська міська рада має право надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги (з урахуванням вимог цієї ухвали) разом з копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи та, остаточно визначавшись із вимогами скарги, сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року залишити без руху. Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»