Постанова 4816 № 591/6979/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2024 року м.Суми Справа №591/6979/22 Номер провадження 22-ц/816/953/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Пулинцем Богданом Анатолійовичем, на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року у складі судді Сидоренко А.П., постановлену в м. Суми, повний текст ухвали виготовлено 31 січня 2024 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович про визнання права власності на майно, виключення з опису та зняття з нього арешту, в с т а н о в и в : У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О.Л. та просить визнати за позивачем право власності на усе майно зазначене у постанові приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. про опис та арешт майна боржника від 13 грудня 2022 року, винесеної у зведеному виконавчому провадження № 70433337 у складі ВП № 70432936, ВП № 70433164; виключити з опису та зняти арешт з усього майна згідно переліку вказаному у позові. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О.Л. про визнання права власності на майно, виключення з опису та зняття з нього арешту передано на розгляд до Господарського суду Сумської області. Представник ОСОБА_1 адвокат Пулинець Б.А., не погоджуючись з ухвалою суду про передання справи до Господарського суду Сумської області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В доводах апеляційної скарги зазначає, що спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме ч. 1 ст. 20 ГПК України, п. 8 якої прямо передбачено, що не всі спори відносяться до юрисдикції господарських судів, зокрема і спори про виключення з акта опису та зняття арешту з майна. Наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що описане та арештоване майно належить на праві власності ОСОБА_2 , він їм лише тимчасово користується за плату на підставі Договору оренди майна № 1 від 01 жовтня 2021 року. Спір не стосується майна чи прав або інтересів на майно відповідача (боржника) ОСОБА_2 , а також не є спором про: визнання недійсними результатів аукціону (за участю боржника чи його майна); про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; про стягнення заробітної плати; про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; або спором щодо інших вимог до боржника. Тому вважає, що у будь-якому випадку за результатами розгляду спору у справі для ОСОБА_2 не настане жодних правових наслідків. Крім того, зазначає, що суд, передаючи справу на розгляд до господарського суду, керувався ч. 1 ст. 31 ЦПК України. Водночас, на думку скаржника, у суду не було правових підстав для передачі справи до Господарського суду Сумської області, оскільки в даному випадку цивільна справа передається до іншого суду не за територіальною юрисдикцією (підсудністю), а за підвідомчістю, що не передбачено положеннями ст. 31 ЦПК України. Від приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду. Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на обставини того, що спірне майно використовується відповідачем ОСОБА_2 в господарській діяльності, та з урахуванням перебування в Господарському суді Сумської області справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , справа за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, виключення з опису та зняття з нього арешту не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для передачі її до Господарського суду Сумської області. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для передачі справи до Господарського суду Сумської області. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду, з прав людини як джерело права. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. У частині 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях. Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство (неплатоспроможність), повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, провадження № 12-160гс19. У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, провадження № 14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, провадження № 14-171 цс19, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18, провадження № 14-126цс19, та № 289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розгадає. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства. Ураховуючи викладене, встановивши, що Господарським судом Сумської області 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про передання цієї судової справи до Господарського суду Сумської області. Помилкове посилання судом першої інстанції на приписи п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України на правильність висновків суду не впливає. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до Господарського суду Сумської області, постановлена з додержанням вимог процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Пулинцем Богданом Анатолійовичем, залишити без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова