Постанова 4801 № 127/14488/24

Справа № 127/14488/24 Провадження № 22-ц/801/1782/2024 Категорія: 101 Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2024 рокуСправа № 127/14488/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Медвецького С. К., Голоти Л. О., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи Вінницька міська рада, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Богословського Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2024 року, постановлене у складі судді Медяної Ю. В. в залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У квітні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа Вінницька міська рада, звернулась в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин. Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином заявниці, і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частка квартири АДРЕСА_1 . 10 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте постановою нотаріуса від 11 квітня 2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва, через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини між нею та ОСОБА_2 . У ОСОБА_1 зберіглась лише копія свідоцтва про народження сина, а оскільки ОСОБА_2 народився на території Республіки Казахстан, тому відомості про його народження відсутні в органах реєстрації актів цивільного стану на території України. Встановлення факту родинних відносин необхідне ОСОБА_1 для подальшого оформлення права на спадщину, тому звернувшись в суд заявник просила встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері та сина. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин було відмовлено. Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що копії свідоцтва про право власності на житло, технічного паспорту та копія інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади від 20 травня 2024 року №21631, містять відомості про квартиру та її власників, проте не містять відомостей про родинні зв`язки осіб, які зареєстровані та проживають у ній, а тому вказані докази не можуть свідчити про факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 . Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері і сина. Суд не бере до уваги копію свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 1987 року, оскільки воно не завірене належним чином та повністю його зміст неможливо встановити. Також, суд вважає непереконливим доказ копію паспорта серії НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , де в графі: «особливі відмітки» на 9 аркуші паспорта, наявні записи: діти - ОСОБА_2 , 1987 р.н., оскільки у паспорті зазначено тільки рік народження без повної дати, що не дає можливості однозначно встановити, що ОСОБА_2 є сином заявниці. Інші наявні в матеріалах справи докази, надані представником заявниці ОСОБА_1 адвокатом Богословським С.В., такі як свідоцтво про право власності на житло, технічний паспорт на квартиру та інформаційна довідка з реєстру Вінницької міської територіальної громади доводять лише обставину, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ., а не факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Богословський С. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заяви повністю. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Голота Л. О. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2024 року справу призначено до розгляду на 22 серпня 2024 року о 10 год. 00 хв. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів заяви про встановлення факту родинних відносин. Також, вказано, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги надані заявницею докази. Висновок суду першої інстанції про те, що із копії свідоцтва, яка міститься в матеріалах справи неможливо встановити його зміст, не відповідає дійсності та обставинам справи, а є суб`єктивною та необґрунтованою думкою суду. Належним чином завірити копію свідоцтва про народження за обставин які склались у заявника не можливо, оскільки зберіглась лише копія яка була у заявника - ОСОБА_1 . 3 її слів оригінал свідоцтва про народження разом із паспортом та іншими документами її син забрав з собою під час мобілізації і всі документи були при ньому. Під час його загибелі документів, в тому числі свідоцтва про його народження не виявлено. Таким чином, свідоцтво про народження ОСОБА_2 є втраченим, на що під час розгляду справи представник заявника просив звернути увагу суду першої інстанції. Однак вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. Також факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується записами в копії свідоцтва про його народження; відміткою в паспорті ОСОБА_1 де на стор. «9» «Особливі відмітки», зокрема в графі «Діти» значиться син: ОСОБА_2 , 1987 р. н.; в інформаційній довідці з реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання від 02 травня 2024 року №19428, де зазначено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м. Новий Узень Республіка Казахстан, що зокрема і є підтвердженням відомостей, які зазначені в свідоцтві про його народження. Інформаційною довідкою з реєстру Вінницької територіальної громади від 20 травня 2024 року за №21613, свідоцтвом про право власності на квартиру та технічним паспортом на неї, підтверджується, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 дійсно проживали за однією адресою в АДРЕСА_2 однією сім`єю. Зокрема в свідоцтві про право власності на житло від 27 листопада 1997 р. зазначено, що квартира за АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_1 та членам її сім`ї, зокрема ОСОБА_2 , що також є підтвердженням родинних відносин між ними. Зазначені докази та обставини в їх сукупності підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як матері і сина. Однак судом першої інстанції вказані обставини та докази під час розгляду справи не були враховані. Окрім того адвокатом Богословським С. В. 19 квітня 2024 року було здійснено адвокатський запит № 05/24/1-Ц до відділу реєстрації актів цивільного стану м. Жанаозен Республіки Казахстан. Однак відповідь на нього надійшла вже після винесення рішення судом першої інстанції 18 червня 2024 року, тому скаржник просить апеляційний суд прийняти цей доказ та приєднати його до матеріалів справи. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави. Представник Вінницької міської ради в судовому засіданні при вирішенні заяви та апеляційної скарги поклався на розсуд суду, при цьому не заперечував щодо доведеності факту відповідних родинних відносин. Фактичні обставини, встановлені судом Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 1987, Новоузенським міськ. бюро РАЦС Мангишлакської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , і його батьками є: ОСОБА_3 батько, та ОСОБА_1 мати, про що 11 серпня 1987 року зроблено запис № 891 (а. с.7). Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 04.10.1990 Ленінським районним відділом РАЦС м. Вінниці, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , розірвано 04.10.1990 року, про що зроблено запис за №776 (а. с.11). Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , в графі: «особливі відмітки» на 9 аркуші паспорту, наявні записи: діти - ОСОБА_2 , 1987 р.н. та ОСОБА_4 , 1995 р.н. (а. с.5-6). Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 27 листопада 1997 року, виданого Виконкомом Вінницької міської ради народних депутатів, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 12). В матеріалах справи міститься копія технічного паспорта на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться у власності громадянина ОСОБА_1 (а. с.13-16) Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 05.09.2023 року Барським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центральному міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Іванівці, Жмеринського району Вінницької області (а. с.8). Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Родіонової Н. В. від 10 квітня 2024, за результатами розгляду документів, поданих 19.03.2024 ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири під АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 4). Відповідно до копії інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади від 20.05.2024 №21631, за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 05.09.2023 був знятий з реєстрації за даною адресою у зв`язку зі смертю особи (а. с. 38). Згідно з відповіддю Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1103-28.28-35 від 02.05.2024, у Відділі відсутній актовий запис про народження гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перевірку проведено відповідно до даних Державного реєстру (а. с. 40). 19 квітня 2024 року адвокатом Богословським В. М. було здійснено адвокатський запит №05/24/1-Ц до Відділу РАЦС м. Жанаозен Мангістаутської обл. Республіки Казахстан із проханням надати виписку з реєстрації актів цивільного стану про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як видно із копії запису акту про народження № 891 від 11 серпня 1987 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 73). Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не було надано доказів на підтвердження родинних зв`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як матері і сина. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Як передбачено ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Виходячи із змісту п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Як вбачається із матеріалів справи, факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як матері та сина, повністю підтверджується наявними доказами. Зокрема, апеляційний суд приймає до уваги надану адвокатом Богословським С. В. відповідь на адвокатський запит до Відділу РАЦС м. Жанаозен Мангістаутської обл. Республіки Казахстан із долученою до нього копією запису акту про народження № 891 від 11 серпня 1987 року, де матір`ю ОСОБА_2 зазначена заявниця (а. с. 72-73). Номер та дата повністю збігається із записом у копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 . При цьому апеляційний суд враховує, що така відповідь на адвокатський запит надійшла після ухвалення оскаржуваного рішення, що підтверджується витягом із журналу реєстрації вхідної кореспонденції, яка поступає в Раду або в КДКА Вінницької області на ім`я адвокатів за 2024 рік (а. с. 75-76). До того ж колегія суддів зауважує на тому, що про здійснення такого адвокатського запиту було відомо суду першої інстанції, оскільки його копія була долучена до позовної заяви (а. с. 9). Враховуючи викладені обставини справи колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви ОСОБА_1 задовольнити. Щодо судових витрат Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, отже вказані витрати необхідно залишити за заявником. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Богословського Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити. Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері і сина. Судові витрати залишити за ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий В. В. Оніщук Судді Л. О. Голота С. К. Медвецький