LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд377/1053/23

від 22.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/10787/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 377/1053/23 22 серпня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариство «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Бабич Н.С. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: У грудні 2023 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернулось до Славутицького міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що monobank це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Зазначає, що починаючи з 2020 року відео верифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. 05 серпня 2019 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05 серпня 2019 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не повернув своєчасно грошові кошти банку у зв`язку з цим станом на 08 жовтня 2023 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 14 458,95 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом. З огляду на вище викладене, просив суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 14 458,95грн. Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 11 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05 серпня 2019 року станом на 08.10.2023 в розмірі 7 851 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят одну) гривню 90 (дев`яносто) копійок. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 11 квітня 2024 року представник позивача Акціонерного товариство «Універсал Банк» Македон Олександр Андрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Вказує на те, що клієнт, уклавши договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що клієнт до укладання ним договору, був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та отримав відповідні документи від банку та погоджується з ними (п. 2.11 розділу І Умов і правил). Вважає, що на момент підписання Анкети-заяви від 05.08.2019 року, клієнт був належним чином ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Зазначає, що 05.08.2019 року відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає позивач за договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Вказує на те, що як вбачається із виписки про рух коштів, клієнтом було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.). Таким чином, відповідач надавав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг від 05.08.2019 року. Звертає увагу суду на те, що Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank, що наявні у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідність вимогам діючого законодавства. Актуальні редакції, згоду на які, були надані відповідачем, шляхом, зокрема та не виключно, проведенням банківських операцій були доступні на постійній основі у публічному доступі на офіційному сайті Банку за посиланнями https://www.monobank.ua/terms та/aбo https://www.monobank.com.ua/terms тa/або в мобільному додатку. З урахуванням вище викладеного на думку апелянта, посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не грунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». Вказує на те, що відповідно до п. 5.13 розділу 2 Умов і правил, погашення заборгованості Клієнта за Договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок Клієнта у наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. Звертає увагу суду на те, що доказів, які б спростовували правильність надання банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05 серпня 2019 року за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання (том 1, а. с. 12, 72, 206). В анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. У пункті 2 анкети-заяви зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтвердив і зобов`язався виконувати його умови. Згідно з пунктом 3 анкети-заяви підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Також, відповідач погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє йому шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Відповідно до пункту 6 анкети-заяви відповідач просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_4, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Крім анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, банк додав Витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, затверджений протоколом Правління №46 від 24 листопада 2021 року, Витяг з Тарифів банку Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, деталізовану виписку про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період з 05 серпня 2019 року по 08 жовтня 2023 року, довідку про наявність рахунку ОСОБА_1 , довідку про розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 ( том 1, а.с. 13-29, 132-164, 237-245). Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 була видана банківська картка № НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 , тип рахунку: Чорна картка; валюта рахунку UAН; статус картки: активна до 02/24 (том 1, а. с. 129, 235). Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05 серпня 2019 року за карткою № НОМЕР_2 станом на 03 січня 2024 року складав: 05 серпня 2019 року - 5 000,00 гривень; 19 листопада 2019 року - 8 000,00 гривень; 07 серпня 2021 року - 7 100,00 гривень; 27 серпня 2021 року - 6 600,00 гривень. (а.с.130). Відповідно дорозрахунку заборгованості за договором № б/н від 05 серпня 2019 року укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 08 жовтня 2023 року заборгованість становить в загальній сумі 14 458,95 гривень, яка складається з 14 458,95 гривень - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (том 1, а. с. 130, 236). Задовольняючи частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що анкета-заява до Договору банківських послуг не містить строків здійснення періодичних платежів за кредитом та розміру процентної ставки, а Витяг з Тарифів банку Чорної картки monobank, в якому визначена процентна ставка, не підписаний відповідачем, матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем пункту 5.9 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank щодо нарахування процентів на суму наданого кредиту за процентними ставками, зазначеним в Тарифах, а тому суд вважав, що позивач безпідставно нараховував та здійснював списання процентів за користування кредитом на загальну суму 6 607,05 гривень за рахунок коштів відповідача, тому ці кошти повинні бути зараховані позивачем на погашення заборгованості по тілу кредиту. Колегія суддів погоджується з таким висновкам суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України). За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) відповідно зчастиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не повернув своєчасно грошові кошти банку у зв`язку з цим станом на 08 жовтня 2023 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 14 458,95 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом. На підтвердження своїх позовних вимог до суду першої інстанції було надано анкету- заяву, довідку на підтвердження видаічці відповідачу картки, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, розрахунок заборгованості та виписку з карткового рахунку. З наданої виписки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково погашав наявну заборгованість. Окрім того з виписки з карткового рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 37,2% та 19,2 %, в місяць. Загальна сума списаних відсотків за період з 05 серпня 2019 року по 21 липня 2023 року становить 6 607,05 гривень (том 1, а. с. 65-71, 73-128, 202-205, 207-234). Звертаючись з позовом, банк зазначав, що підписавши анкету-заяву відповідач зазначив про своє ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 підписав додані до позовної заяви Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи банку Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, зокрема, шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які додані до позовної заяви, не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , надані в редакції, затвердженій протоколом Правління №46 від 24.11.2021 та набувають чинності з 27.11.2021, тоді як анкета-заява до Договору банківських послуг була підписана відповідачем ОСОБА_1 05 серпня 2019 року, а тому даний витяг неможливо розцінювати, як частину кредитного договору. З урахуванням того, що сума процентів безпідставно нарахованих та списаних позивачем за період з 05 серпня 2019 року по 21 липня 2023 року за рахунок коштів відповідача становить 6 607,05 гривень, то суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що вимога банку до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 14 458,95 гривень підлягає частковому задоволенню, за мінусом суми 6 607,05 гривень, яка безпідставно віднесена позивачем на списання процентів за користуванням кредитом. За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 березня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Акціонерного товариство «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича. Керуючись ст.ст. 205, 207, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055, Законом України «Про електронну комерцію» ст.ст. 77,80,81,89, 263,367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариство «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича залишити без задоволення. Заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 березня 2024 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»