Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 185/10423/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 185/10423/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року (суддя Перекопський М.М., повне судове рішення складено 12 червня 2024 року) в справі № 185/10423/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, встановиВ: ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 22 лютого 2023 року серії АА № 00005603 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року позов задоволено, скасовано постанову серії АА №00005603 від 22 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрите. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що показники відстані між осями та навантаження на осі, зазначені у постанові, є неправильними, а прийняття судом першої інстанції як доказу висновку експерту є безпідставним, позаяк експертом оглядався транспортний засіб після спливу 14-місячного строку після фіксування порушення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2023 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 2 ст. 132-1КУпАП серії АА №00005603 у відношенні позивача, в якій вказано, що 26січня 2023 року о 14 год. 20 хв. за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.400, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14% (2,94 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тон та відстані між осями 1,3 м або менше. У графі «фактичні зафіксовані параметри ТЗ» зазначено, що відстань між вісями 1-2 (між передньою та задньою осями тягача): 3540 мм, 2-3 (між задньою віссю тягача та першою віссю строєної осі напівпричепа): 4280 мм, 3-4 (відстань між першою та другою віссю строєної осі напівпричепа): 1280 мм; 4-5 (відстань між другою та третьою віссю строєної осі напівпричепа): 1290мм. Навантаження на вісь 1 (передня вісь тягача) -6700 кг; 2 (задня вісь тягача зі спареними колесами) 9200 кг; 3 9250 кг; 4 9550 кг; 5 9700 кг (3-4-5 - це строєні осі в напівпричепа), тобто загальне навантаження на строєну вісь напівпричепа становила 28500 кг (9250+9550+970н0); загальна маса - 44 400 кг. У висновку експерта зазначено, що відстань між першою та другою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр контейнеровозу Krone Profi Liner SD, днз НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , складає 1310мм. Відстань між другою та третьою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр - контейнеровозу Krone Profi Liner SD, днз НОМЕР_2 ,VIN НОМЕР_3 , складає 1310 мм. Теж саме підтверджується копіями технічних паспортів напівпричепу Krone Profi Liner SD з офіційного веб-сайту виробника. Суд першої інстанції, врахувавши зазначений експертний висновок, вважав, що відстань між вісями напівпричепу становила більше 1,3 та менше 1,4 метрів, тому допустиме навантаження на строєні осі, передбачене підпунктом в) пункту 22.5 ПДР (з урахуванням допустимого перевищення 2%), становить 24 тони + 480 кг, а саме 24480 кг. У постанові вказано, що навантаження на строєні осі становило 23 940 кг, що менше ніж 24 480,00 кг, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вагові норми навантаження на строєні осі не було порушено та, відповідно, про протиправність оскарженої постанови. Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00005603 від 22 лютого 2023 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132№ КУпАП, яке полягає у тому, що 26 січня 2023 року о 14 годині 20 хвилин за адресою: М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14% (2,94 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 т та відстані між осями 1,3 м або менше (а.с. 21). В постанові вказано фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2 3540 мм, 2-3 4280 мм, 3-4 1280 мм, 4-5 1290 мм; навантаження на вісь 1 6700 кг, 2 9200 кг, 3 9250 кг, 4 9550 кг, 5 9700 кг; навантаження на строєні вісі 23940 кг; загальна маса 44400 кг. Постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк дії UA.TR.113-0619/08F-21, до 28 грудня 2022 року. Відповідно до сертифікату перевірки типу (а.с. 99) прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9, є чинним до 12 квітня 2031 року. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, транспортний засіб марки Krone Profi Liner SD, номерний знак НОМЕР_2 , є спеціалізованим напівпричепом (а.с. 12-13). Інформаційні карти габаритно-вагового контролю містять додаткову інформацію щодо зафіксованих параметрів транспортних засобів, а також визначення типу транспортного засобу. Додані відповідачем до відзиву на позовну заяву фотознімки містять зображення транспортного засобу у русі (а.с. 75, 98). Висновком експерта № 3981-23 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 02 квітня 2024 року (а.с. 161-170) встановлено, що відстань між першою та другою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр-контейнеровозу Krone Profi Liner SD, днз НОМЕР_2 , складає 1310 мм, відстань між другою та третьою віссю строєної вісі транспортного засобу складає 1310 мм. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри. Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); в) навантаження на вісь, зокрема, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - для доріг державного значення до 21 т, доріг місцевого значення до 13 т; понад 1,3 до 1,4 метра для доріг державного значення до 24 т, доріг місцевого значення до 14 т. Частиною другою статті 132№ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі Порядок № 1174). Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908 (далі Інструкція № 512) Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги). Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до статті 229 КУпАП посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами. Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржена в цій справі постанова, містить найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Оскаржена позивачем постанова містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметрів транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Відтак, оскаржена позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення містять усі складові, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Також суд зазначає, що всі необхідні відомості для визначення складу правопорушення містяться в метаданих, на підставі яких сформована оскаржена в цій справі постанова. Крім того, власне постанова містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу. При цьому суд звертає увагу, що в сформованих метаданих визначено тип транспортного засобу, навантаження на строєні осі транспортного засобу (23940 кг) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 т та відстані між осями 1,3 м або менше. Надаючи оцінку доводам позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що відстань між вісями напівпричепу становила більше 1,3 та менше 1,4 метрів, тому допустиме навантаження на строєні осі, передбачене підпунктом в) пункту 22.5 ПДР (з урахуванням допустимого перевищення 2%) становить 24 тони + 480 кг, а саме 24480 кг, тому вагові норми навантаження на строєні осі не порушено, суд виходить з такого. Такий висновок суду першої інстанції, як вказано вище, ґрунтується на висновку експерта № 3981-23 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 02 квітня 2024 року, яким встановлено, що відстань між першою та другою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр-контейнеровозу Krone Profi Liner SD, днз НОМЕР_2 , складає 1310 мм, відстань між другою та третьою віссю строєної вісі транспортного засобу складає 1310 мм. Разом з тим, цей висновок експерта не є належним, достовірним та достатнім доказом у справі. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Як встановлено частиною першою статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. За положеннями частини першої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною другою статті 101 КАС України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Предметом доказування в цій справі є доведеність порушення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу (зокрема, відстані між осями та, відповідно, навантаження на строєну вісь). При цьому наявність такого порушення має бути встановлено саме станом на 26 січня 2023 року (дату вчинення правопорушення). Висновок експерта №3981-23 від 02 квітня 2024 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи містить відомості про виміряні габаритні параметри транспортного засобу станом на початок 2024 року, тоді як правопорушення вчинено 26 січня 2023 року, тому такий висновок не може бути належним, достовірним та достатнім доказом. Суд зауважує, що судом першої інстанції висновок про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення помилково обґрунтований саме встановленими експертом відомостями. Враховуючи, що приведений висновок експерта судом визнаний неналежним, не достовірним та недостатнім доказом відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а відповідачем належними доказами доведено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами від 10% але не більше 20% включно та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, суд доходить до висновку про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про скасування постанови. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року в справі № 185/10423/23 задовольнити. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року в справі № 185/10423/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення скасувати. Ухвалити в справі № 185/10423/23 нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14 серпня 2024 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 14 серпня 2024 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов