Постанова 4852 № 388/2203/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 388/2203/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року (суддя Кнуров О.А.) в справі № 388/2203/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00000793 від 07 жовтня 2024 року та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує, що оскаржувана постанова не містить жодних даних, в тому числі і фото- чи відеофіксації, що автомобіль рухався як автопоїзд, а саме в постанові відсутні будь- які дані про причіп (напівпричіп) та відповідні розпізнавальні знаки, передбачені п. 30.3 Правил дорожнього руху, тому відсутні підстави вважати, що транспортний засіб марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , який є вантажним спеціалізованим контейнеровозом С, разом із причепом марки KRONE AZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який є спеціалізованим причепом ПР контейнеровозом, в цій конкретній ситуації здійснював рух як автопоїзд. Вважає, що відповідачем не дотримано вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, в частині проведення додаткової перевірки відомостей, зокрема, щодо транспортного засобу або вантажу, що ним перевозився, шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу. Відповідачем при прийнятті спірної постанови неправильно визначено тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тони, а вантажного тягача 40 тон, та, як наслідок, здійснено розрахунки перевищення загальної маси транспортного засобу, які не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржувана постанова не містить відомостей про категорію транспортного засобу, типу, дані про повну масу у різних графах однієї постанови зазначені різні (в першій графі «Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу» загальна маса зазначена 44460 кг, а у графі де зазначені «Фактичні зафіксовані параметри ТЗ» загальна маса вже зазначена як 49400 кг). Тобто відомості, на підставі яких встановлено перевищення маси, не зазначені повністю, а зазначені відомості суперечать один одному, Також суд першої інстанції не звернув увагу, що в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорія транспортною засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу зазначена різна, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: відсутня дата видачі свідоцтва про повірку технічного засобу. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар`єю Ігорівною, яка діяла від імені суб`єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті, винесено рішення, у формі постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00000793 від 07.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Вказана постанова мотивована тим, що 26.09.2024 о 16 год 31 хв., за адресою М-02, км 168+502, Сумська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,150% (4.46 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У постанові зазначено дані комплексного технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, а саме, WIM 73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE свідоцтво про повірку № 1935, дійсне до 22.12.2024, № 04/4652, дійсне до 22.12.2024. Крім іншого, у постанові також зазначені фактично зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4453 мм, 2-3: 1344 мм, 3-4: 5217 мм, 4-5: 5098 мм, навантаження на вісь 1 - 8350 кг, 2 - 13300 кг, 3 - 8000 кг, 4 - 9150 кг, 5 - 10600 кг, загальна маса - 49400 кг, висота - 3.491 м.; ширина - 2.598 м.; довжина - 19.331 м.; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 44460 кг. Розрахунок перевищення за постановою АВ № 00000793 від 07.10.2024 проведено таким чином: *% перевищення = ((49400 - 40000кг 10%*49400)/40000кг)*100%=11,150%. Транспортний засіб MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) є спеціалізованим вантажним - спеціалізованим контейнеровозом-С, власником якого є ОСОБА_1 . Причіп KRONE AZ, номерний знак НОМЕР_4 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_5 ), - є спеціалізованим причепом ПР-контейнеровозом. З фотоматеріалів інформаційного файлу системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі встановлено, що транспортний засіб MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , є трьохвісним автомобілем, а приєднаний до нього причіп KRONE AZ, номерний знак НОМЕР_4 , є двовісним. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість дій уповноваженої особи відповідача, якою прийнято оскаржувану постанову, щодо встановлення порушення ОСОБА_1 п. 22.5 Правил дорожнього руху, наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а суттєвих порушень порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якої було прийнято оскаржувану постанову, які б призвели до істотного порушення прав та свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність накладення оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00000793 від 07 жовтня 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132№ КУпАП, яке полягає у тому, що 26 вересня 2024 року о 16 годині 31 хвилин за адресою: М-02, км 168+502, Сумська область, зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,150% (4,46 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. В постанові вказано фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2 4453 мм, 2-3 1344 мм, 3-4 5217 мм, 4-5 5098 мм; навантаження на вісь 1 8350 кг, 2 13300 кг, 3 8000 кг, 4 9150 кг, 5 10600 кг; загальна маса 49400 кг; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри: загальна маса 44460 кг. Постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, WIM 73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк дії 1935 до 22.12.2024; 04/4652 до 22.12.2024. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 транспортний засіб марки MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 транспортний засіб марки Krone AZ, номерний знак НОМЕР_2 , є спеціалізованим причепом - контейнеровозом, належить ОСОБА_2 . Інформаційні карти габаритно-вагового контролю містить додаткову інформацію щодо зафіксованих параметрів транспортних засобів, а також визначення типу транспортного засобу автопоїзд. Додані відповідачем до відзиву на позовну заяву фотознімки містять зображення транспортного засобу у русі. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри. Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення). Частиною другою статті 132№ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі Порядок № 1174). Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908 (далі Інструкція № 512) Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги). Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до статті 229 КУпАП посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами. Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржена в цій справі постанова, містить найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Оскаржена позивачем постанова містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметрів транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Відтак, оскаржена позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення містять усі складові, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Також суд зазначає, що всі необхідні відомості для визначення складу правопорушення містяться в метаданих, на підставі яких сформована оскаржена в цій справі постанова, зокрема, в яких вказано про визначення типу транспортного засобу автопоїзд. Крім того, власне постанова містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу. При цьому суд звертає увагу, що в сформованих метаданих визначено тип транспортного засобу - автопоїзд, максимально допустима маса якого має складати 40 тон, тоді як фактична загальна вага транспортного засобу склала 49400 кг, з урахуванням похибки 44460 кг. Надаючи оцінку доводам позивача, що транспортний засіб є контейнеровозом, та, відповідно, має більшу дозволену вагу, суд виходить з такого. Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363). За визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м). Позивачем не надано доказів того, що на розміщених напівпричепах знаходились контейнери із відповідним маркуванням. Суд зауважує, що матеріали фотофіксації вказують на те, що до транспортного засобу марки MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , прикріплено причіпний пристрій марки Krone AZ, номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до пункту 1.10 ПДР України автопоїзд (транспортний состав) - механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою. Відтак, суд визнає цілком обґрунтованими доводи апелянта, що в цьому випадку автомобільні перевезення здійснювались транспортними засобами у складі автопоїзду, до якого застосовуються вагові обмеження 40 тон. Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортними засобами, які не є контейнеровозами в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса таких транспортних засобів повинна бути не більше 40 т. Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі №814/1460/16. Позивач вважає, що оскільки транспортний засіб є контейнеровозом, що підтверджено свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, то максимальна маса транспортного засобу може складати 44 т, проте така позиція є безпідставною, адже напівпричіп в цьому випадку не може бути визнаний контейнером, оскільки не маркований відповідно до Правил №

363. Судом відхиляються доводи позивача про порушення процедури оформлення постанови, позаяк ці обставини не спростовують правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення. Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами понад 10%, але не більше 20% та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, та відповідно, про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про правомірність постанови. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року в справі № 388/2203/24 залишити без задоволення. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року в справі № 388/2203/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 29 квітня 2026 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко