Постанова 4852 № 280/2629/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2629/24 (суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2629/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 25 березня 2024 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-2), згідно з яким просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 січня 2024 року № 923030805382 щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року, з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року, з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 28 грудня 2023 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно рішенням від 03 січня 2024 року № 923030805382 відмовив позивачу у зарахуванні періоду участі в АТО з 2015 року по 2018 рік та з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року як один місяць за три місяці посилаючись на те, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахування до стажу періоду безпосередньої участі особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, участі особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення як один місяць за три місяці не передбачено. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позов задоволено частково. Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 січня 2024 року № 923030805382 щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року, з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року, з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 28 грудня 2023 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із урахуванням зарахованого до страхового стажу та врахованого при обчисленні розміру пенсії періодів з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року, з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 28 грудня 2023 року. У задоволенні іншої частини позову відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до сталої судової практики в подібних правовідносинах, перебування особи на військовій службі та прийняття участі в АТО є підставою для зарахування відповідного періоду до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. При цьому таке правило поширюється на призначення пенсії за будь-яким законом. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 05 червня 2018 року в справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року в справі № 346/1454/17, від 02 квітня 2020 року в справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року в справі № 185/7049/16-а, від 02 квітня 2020 року в справі № 185/4140/17. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-2, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що чинним законодавством не передбачено зарахування у трикратному розмірі періодів проходження військової служби при призначенні пенсії відповідно до Закону №1058. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку у відповідача-1 та отримує пенсію за віком (як учасник бойових дій) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.28). Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 за № 4544 від 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 в період з 14 березня 2015 року по 05 вересня 2015 року, з 21 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року, з 24 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року, з 16 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року, з 12 січня 2017 року по 20 червня 2017 року, з 23 жовтня 2017 року по 12 січня 2018 року, з 22 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.9). Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 за № 4571 від 25 лютого 2019 року у період з 30 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року, з 05 червня 2018 року по 24 червня 2018 року позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с.54). Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 за № 272 від 03 січня 2023 року у період з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.10). 28 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням стажу у розрахунку один місяць за три місяці за період безпосередньої участі в бойових діях за період з 29 січня 2015 року по 13 вересня 2018 року та з 01 березня 2022 року по 03 січня 2023 року (а.с.56). З урахуванням принципу екстериторіальності, встановленого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 ( далі - Порядок № 22-1), вищезазначену заяву позивача передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішенням Головного управління у Львівській області від 03 січня 2024 року № 923030805382 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки Законом № 1058 зарахування до стажу періоду безпосередньої участі особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення як 1 місяць за 3 місяці не передбачено (а.с.57). Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) визначено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи. Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV). Водночас, статтею 115 Закону №1058-IV визначено пенсійне забезпечення окремих категорій громадян. Підпунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413). Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення). Матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року (а.с.52). При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Військовослужбовці відповідно до статті 1-2 цього Закону, користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. За визначенням статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Пунктом 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/2607 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці, зокрема участь у бойових діях у воєнний час; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а. Відтак, час проходження позивачем військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2629/24 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 15 серпня 2024 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва