Ухвала КАС ВС № 215/362/24

УХВАЛА 13 серпня 2024 року м. Київ справа №215/362/24 адміністративне провадження № К/990/29591/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №215/362/24 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення відсутності компетенції та визнання бездіяльності протиправною,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: - встановити наявність компетенції повноважень) при отриманні заяви від 13 травня 2021 року вх. С-1137-П створювати штучні перешкоди для прийняття нею, як власником ненормативного правового акту в розумінні правового порядку ст.ст. 3, 144 Конституції України, п.22 ч.1 ст. 26, пп. 3 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування України» і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати розглянути її на сесії Криворізької міської ради. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду: - уточненої позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимогам статті 5, частини 5 статті 160, статті 161, статті 245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 13 травня 2021 року вх. №С-1137-П або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; - копії позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу; - обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доданими поважності причин пропуску відповідного строку. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його в апеляційному порядку. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно статті 315 КАС України. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №215/362/24 залишено без змін. Ухвалюючи постанову від 18 червня 2024 року суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність вимог суду першої інстанції в частині необхідності подання уточненої позовної заяви, в якій викласти вимоги щодо предмета спору, згідно вимогам статті 5, частини 5 статті 160, статті 161, статті 245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги В іншій частині Третій апеляційний адміністративний суд виснував про правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви. На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №215/362/24. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення позовної заяви. У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ. Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №215/362/24 необхідно відмовити. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 3, 333 КАС України

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №215/362/24. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк М.І. Смокович