Окрема думка КЦС ВС № 541/2516/14-ц

Окрема думка судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В. справа № 541/2516/14-ц (провадження № 61-16989 св 21) 13 вересня 2023 року м. Київ Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , особа, дії, рішення, бездіяльність, якої оскаржуються: головний державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кондратенко Наталія Анатоліївна, стягувач: ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_1 , і постановою від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу задовольнив, скасував ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та відмовив ОСОБА_2 у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кондратенко Наталії Анатоліївни і скасування винесених нею постанов. Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною скаргою, в якій просила визнати дії неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кондратенко Н. А. від 07 квітня 2021 року, якими скасовано тимчасові обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 з України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві полювання, а також скасувати постанову про скасування заходів примусового виконання, оскільки, на її думку, оскаржувані постанови порушують право неповнолітнього сина на отримання аліментів.

2. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, скаргу задоволено. Визнано неправомірними постанови головного державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кондратенко Н. А. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською та іншою зброєю; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання та про скасування заходів примусового виконання від 07 квітня 2021 року, постановлені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Скасовано постанови головного державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кондратенко Н. А. від 7 квітня 2021 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською та іншою зброєю; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання та про скасування заходів примусового виконання за виконавчим листом № 2/541/1123/2014, виданим 6 січня 2015 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

3. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

4. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

5. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

6. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

7. Пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

8. Предметом позову у справі № 541/2516/14-ц є вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

9. Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

10. Крім цього, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

11. Визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

12. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

13. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

14. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

15. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

16. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

17. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

18. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

19. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, вважаю що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у справі 541/2516/14-ц за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року або закриття касаційного провадження як помилково відкритого, а не розгляд касаційної скарги по суті.

20. На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і йде всупереч з принципом правової визначеності. Суддя В. В. Пророк