Ухвала КЦС ВС № 758/2353/23

Ухвала Іменем України 09 серпня 2024 року м. Київ справа № 758/2353/23 провадження № 61-11179ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Мироненко Мариною Дмитрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року (повний текст складено 01 липня 2024 року) у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва в складі судді: Будзан Л. Д., від 28 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: на підтвердження своїх повноважень, як представника ОСОБА_2 , адвокат Мамаєв Д. Ю. додав до позовної заяви ордер АА № 0026781 на надання правничої (правової) допомоги від 02 березня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 29/08/22-1 від 29 серпня 2022 року. Зі змісту останнього вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Зокрема, ордер не містить Двовимірний штрих-код QR-код з посиланням на профайл адвоката у Реєсті адвокатів міста Києва (kmkdka.radaadvokativ.com.ua). Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому суд вважає, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до позовної заяви та на підтвердження повноважень представництва в суді не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта; з листа Національної асоціації адвокатів України № 489/0/2-24 від 15 березня 2024 року вбачається, що відомості стосовно Мамаєва Д. Ю. в ЄРАУ відсутні і адміністратором Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились, в т. ч. щодо свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6127 від 12 липня 2018 року; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6127 від 12 липня 2018 року підписана неуповноваженою особою на такі дії; відповідно до пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. На підставі викладеного, враховуючи, що вказану позовну заяву подано особою, якою не підтверджено процесуальної дієздатності, суддя вважає за необхідне залишити позов без розгляду. Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Мамаєва Д. Ю. в інтересах ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до того ж суду. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: пунктом 1 частини першої статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи: відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера; у матеріалах справи наявний ордер на представництво інтересів позивача у справі адвокатом Мамаєвим Д. Ю. у Подільському районному суді м. Києва, який відповідає вище вказаним положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», містить підпис адвоката та необхідні реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер; з матеріалів справи установлено, що адвокатом Мамаєвим Д. Ю. також було надано договір про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29 липня 2022 року на підставі якого адвокатом було оформлено ордер, який було долучено до позовної заяви (а. с. 110 т. 3); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) зазначається, що «виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України)». У своїх рішеннях Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2018 року у справі № 910/6241/18, від 21 листопада 2018 року у справі № 910/9048/18 дійшов висновку, що в разі коли представнику на підставі довіреності чи ордера були надані повноваження на представництво інтересів особи, у тому числі в судових установах з усіма правами, які надані законом, без застереження щодо обмеження повноважень такого представника на вчинення певної процесуальної дії, зокрема щодо підписання позовної заяви, такий представник має повноваження на підписання та подання позовної заяви і, отже, відсутні підстави для її повернення. Таким чином, договір про надання правової допомоги на підставі якого адвокатом було оформлено ордер є документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника; у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Таким чином, сам по собі факт не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права вказаної особи здійснювати адвокатську діяльність. Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц, від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 та від 13 вересня 2023 року у справі № 283/2629/19; матеріали справи свідчать, що адвокатом Мамаєвим Д.Ю. до позовної заяви, крім ордеру, також було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також відсутні докази, щодо припинення права Мамаєва Д. Ю. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом на час звернення із позовом до суду. За таких обставин, колегія суддів вважала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження повноважень представника на підписання позову. Суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, і вказані дії суду унеможливили доступ позивача до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими. 30 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Мироненко М. Д., на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року (повний текст складено 01 липня 2024 року), у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що: пунктом 1 частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, серед іншого, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19); в ухвалі Верховного Суду у справі № 519/74/19 від 30 січня 2024 року Верховний Суд притримується сталої позиції, що належним є виключно такий ордер, який генерується у розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України слідуючи командам системи, який має двовимірний штрих-код ОК-код з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, та який по формі відповідає тому, що затверджений Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 № 41; в оскаржуваній постанові зазначено: «у матеріалах справи наявний ордер на представництво інтересів позивача у справі адвокатом Мамаєвим Д. Ю. у Подільському районному суді м. Києва, який відповідає вищевказаним положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», містить підпис адвоката та необхідні реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер. Суд не дослідив справжність всіх наявних реквізитів Ордера, чим порушив норми процесуального права; суд апеляційної інстанції зобов`язаний був повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України). Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року по справі № 283/2629/19 (провадження № 61-5962св23) зазначено, що: «особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, виданого Бойку В. В. на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 04 квітня 2019 року №

28. Доказів того, що цей документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також немає доказів припинення права Бойка В. В. на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом. Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц (провадження № 61-15866св19) та від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 (провадження № 61-8402св21), на які заявник посилається у касаційній скарзі. У матеріалах справи наявний ордер на представництво адвокатом Бойком В. В. інтересів ОСОБА_2 в Житомирському апеляційному суді». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2023 року по справі № 753/20125/21 (провадження № 61-6693св22) вказано, що: «правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частин першої-третьої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19) вказано, що: «за приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Закон № 5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. Як установлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження повноважень на представництво Товариства до апеляційної скарги адвокатом Гурським М. Р. додано: копії ордера серії КС № 288127 від 24 жовтня 2016 року та договору про надання правової допомоги від 24 жовтня 2016 року № 24/10-16, які засвідчені самим адвокатом у встановленому порядку. Так, копія ордера містила відмітки про її посвідчення, а саме: слова «з оригіналом згідно», особистий підпис адвоката, який засвідчив копію, його ініціали та прізвище, а також дату засвідчення копії. Таким чином, з огляду на те, що представник позивача - адвокат Гурський М. Р. веде судову справу від імені Товариства, він як адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії ордера, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги від імені Товариства. Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права й висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна на час подання апеляційної скарги редакція КАС не вимагала. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), у якій судом також вказано на те, що виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 4001 Кримінального кодексу України)» Апеляційний суд встановив, що: ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року, ухвалене в цивільній справі № 758/2353/23 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників в судове засідання; адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до позовної заяви, крім ордеру, також було долучено: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В.доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять; договір про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29 липня 2022 року на підставі якого адвокатом було оформлено ордер, який було долучено до позовної заяви; ордер на представництво інтересів позивача у справі адвокатом Мамаєвим Д. Ю. у Подільському районному суді м. Києва, який відповідає вище вказаним положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», містить підпис адвоката та необхідні реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер; відсутні докази, щодо припинення права Мамаєва Д. Ю. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом на час звернення із позовом до суду. Встановивши, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Мироненко Мариною Дмитрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков