Постанова 4851 № 520/2409/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 р. Справа № 520/2409/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 29.02.24 у справі № 520/2409/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі та текстом також - відповідач, Управління), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПНС/ХК/199933/165/ПН/СПТД від 26.12.2023. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, з посиланням на обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним у позовній заяві, зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження позивача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються обставинами справи, встановленими судом першої інстанції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції установлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.08.2023 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці отримано заяву ОСОБА_2 стосовно невиплати заробітної плати за фактично відпрацьований час, а також відсутності офіційного прийняття на роботу та звільнення з роботи з порушенням встановленого законом порядку, в якій зазначено, що ОСОБА_3 працевлаштувався на роботу в організацію strong.ua, яка належить ФОП ОСОБА_1 , на посаду реалізатора-продавця спортивного харчування, працював у чотирьох різних магазинах та в жодному з магазинів він не був офіційно працевлаштований. На підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) 10.11.2023 посадовими особами Міжрегіонального управляння проведено захід державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою діяльності: АДРЕСА_1 (ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснював перешкоди у проведенні перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Відповідність особи на відео особі ФОП ОСОБА_1 підтверджується листом Відділу поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за № 1254/119/62/01/12-23. 13.11.2023 працівниками Міжрегіонального управління складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ХК/19933/165/НП щодо недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків відносно ФОП ОСОБА_1 . 16.11.2023 ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено лист-повідомленням № ПНС/2/13209-23 про отримання Акта про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ХК/19933/165/НП від 13.11.2023, що є підставою розгляду справи про накладення штрафу відповідно до Порядку №

509. Як убачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ним не подавались до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці заперечень на акт та документів на підтвердження. Водночас факт направлення акта з повідомленням про розгляд справи підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками ПАТ «Укрпошта» про відправку листів. За результатами розгляду матеріалів справи, а саме: заяви ОСОБА_3 ; Акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 13.11.2023 за № ПНС/ХК/19933/165/НП; листа відділу поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 13.12.2023 за №1254/119/62/01/12-23 щодо встановлення особи ОСОБА_1 , відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.12.2023 за № ПНС/ХК/19933/165/ПН/СПТД, яка листом від 28.12.2023 направлена ФОП ОСОБА_1 . Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана позивачем постанова прийнята контролюючим органом за наявності юридично оформленого факту недопуску перевіряючих осіб до перевірки, а отже за наявності належних правових підстав. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 5 квітня 2007 року за № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю". Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року, № 823 (далі - Порядок № 823) передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту. Пунктом 3 Порядку № 823 визначено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами. Отже, інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад за наявності відповідного посвідчення мають право на проведення заходів державного контролю. Як зазначено в пункті 10 Порядку № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: - під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; - ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; - наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; - за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; - на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; - фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; - отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Відповідно до пункту 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному вебсайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку. Інших підстав для недопуску інспектора до здійснення інспекційного відвідування Порядок № 295 не містить. Згідно з пунктом 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування. Згідно з пунктом 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Пунктами 19, 20 Порядку № 295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. За приписами частини першої ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 за № 509 (далі - Порядок № 509) вказаний Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Положеннями абзацу 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Згідно з абзацами 2, 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення наступних порушень: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Як убачається з матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зазначено таку підставу для недопуску посадових осіб відповідача до проведення інспекційного відвідування як нездійснення підприємницької діяльності за адресою перевірки: АДРЕСА_1 , з посиланням на Договір суборенди нерухомого майна №1-ОР від 05.06.2023 та акта прийому-передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в ТЦ "КЛАСС". Разом із цим ФОП ОСОБА_1 був присутній за адресою: АДРЕСА_1 в ТЦ "КЛАСС" у день проведення інспекторами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інспекційного відвідування та, як убачається з відеозапису, дослідженого під час судового розгляду справи, чинив перешкоду у наданні їм доступу для проведення перевірки. Документів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 в ТЦ "КЛАСС", останній не надав як 13.11.2023, так і за результатом отримання повідомлення відповідача (лист № ПНС/2/13209-23 від 16.11.2023). Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови Північно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці не було надано документів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 в ТЦ "КЛАСС". У зв`язку з недопуском інспекторів до перевірки складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ХК/19933/165/НП, зауважень до якого позивач не подавав. На підставі акта про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ХК/19933/165/НП Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПНС/ХК/199933/165/ПН/СПТД від 26.12.2023. Отже, в спірних правовідносинах штрафні санкції застосовано до позивача у зв`язку з недопуском позивачем інспекторів Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), створення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що пункт 14 Порядку № 295 не містить такої підстави для недопуску уповноважених осіб до здійснення інспекційного відвідування, на яку посилається позивач. Тобто оскаржувана позивачем постанова прийнята за наявності юридично оформленого факту недопуску перевіряючих осіб до перевірки, отже за наявності належних правових підстав. Щодо посилання позивача на те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи про накладення на нього штрафу, колегія суддів зазначає таке. Порядком № 509 передбачено, що справа про накладання штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. За матеріалами справи відповідно до Порядку № 509 ФОП ОСОБА_1 17.11.2023 рекомендованим листом (поштове відправлення № 6102254898880) уповноваженою посадовою особою контролюючого органу направлено повідомлення про розгляд справи від 16.11.2023. Цей факт позивачем не спростовано. Тобто відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Разом з цим таке запрошення було надіслано завчасно (більше ніж за місяць) до дати розгляду справи. Згідно з інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» лист про розгляд справи від 16.11.2023 надійшов до поштового відділення згідно з адресою позивача 21.11.2023 та до 21.12.2023 зберігався у поштовому відділені. У подальшому такий лист повернуто відповідачу «за закінченням встановленого терміну зберігання». Отже, рекомендований лист був доставлений завчасно до розгляду справи контролюючим органом. Той факт, що позивач не забрав його у поштовому відділенні і, як наслідок, необізнаності про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом як порушення останнім Порядку №

509. З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПНС/ХК/199933/165/ПН/СПТД від 26.12.2023 є обґрунтованим і законним. Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/2409/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова