Постанова Полтавський апеляційний суд № 953/17758/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/17758/21 Номер провадження 33/814/84/24 Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я. , за участі адвоката Колісниченка А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 22 жовтня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №706721 від 05.08.2021 року, 27.07.2021 року близько 12-30 год., ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною гр. ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив психологічне насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_4 . Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №706722 від 05.08.2021 року: 27.07.2021 року, близько 12-30 год. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Не погодившись з вказаним рішенням, потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд розглянув справу опираючись виключно на пояснення ОСОБА_3 та без урахування пояснень ОСОБА_2 , безпідставно не опитав свідка - батька потерпілої, недостатньо дослідив пояснення та заяви, що містяться в справі. Одночасно в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді посилаючись на те, що повний текст постанови, де суд мотивував своє рішення, судом направлений не був. З копію постанови отримала лише під час ознайомлення зі справою загалом, а саме 03.11.2021 року. Суд приходить до висновку, що клопотання апелянта підлягає задоволенню, та йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин. Потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення не надсилали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі. До початку апеляційного розгляду справи в Полтавському апеляційному суді від адвоката Колісниченка А.С. надійшли заперечення проти апеляційної скарги, в який останній вказував про відсутність у діях ОСОБА_3 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши захисника ОСОБА_3 адвоката Колісниченка А.С., який заперечував щодо апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані. Судове рішення про закриття справи щодо ОСОБА_3 за ч 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення такого припису. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство -це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Об`єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди. На обґрунтування вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи містять: заяву про вчинене правопорушення від ОСОБА_2 від 05.07.2021, пояснення ОСОБА_3 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 , пояснення батька потерпілої - ОСОБА_5 . Апеляційним судом встановлено, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення стала заява потерпілої ОСОБА_2 про неправомірні дії її колишнього чоловіка ОСОБА_3 відносно неї. Як убачається з наявних матеріалів, рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28 березня 2019 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є колишнім подружжям, та між ними виникли суперечності та конфлікт з приводу виховання та проживання їх спільної дитини. Зокрема, у протоколах зазначено, що ОСОБА_3 вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_2 в присутності дитини, чим вчинив психологічне насильство, та висловлював щодо колишньої дружини нецензурну лайку та погрози фізичною розправою. При цьому, в матеріалах справи міститься повідомлення від 06.10.2021 №385/11961/2021 за підписом начальника управління Д.Плотнікова з якого вбачається, що згідно до обліків Інформаційного порталу національної поліції 27.07.2021 до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області зі спецлінії «102» надійшло повідомлення про те, що 27.07.2021 о 12.45 колишня дружина не дає можливості заявникові - ОСОБА_3 бачитися з п`ятирічною дитиною. Також 27.07.2021 о 12.46 до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області зі спецлінії «102» надійшло повідомлення про те, що 27.07.2021 о 12.47 за адресою: АДРЕСА_2 , колишній чоловік ОСОБА_3 приїхав та свариться з батьком заявниці. (а.с.84) З письмових пояснень самого ОСОБА_3 , які були відібрані працівниками поліції 27.07.2021, та наданих суду першої інстанції, не вбачається завдання ним будь-якої шкоди, останній заперечував висловлення погроз на адресу колишньої дружини. З пояснень потерпілої ОСОБА_2 наданих суду першої інстанції, остання підтвердила вчинення ОСОБА_3 27.07.2021 сварки з її батьком, та висловлення нецензурної лайки на її адресу. Разом з цим, обставини домашнього насильства психологічного характеру, описані у протоколах серії ВАБ №706721 та ВАБ №706722 від 05.08.2021 року, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сварка відбувалась саме за місцем мешкання батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . До того ж установлено, що виклик поліції відбувся по факту сварки ОСОБА_3 саме з батьком колишньої дружини - ОСОБА_5 . При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про завдання внаслідок вчиненого діяння психологічного характеру шкоди її фізичному або психічному здоров`ю. Конфлікт, який склався між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. У даному випадку матеріали справи можуть лише засвідчувати про наявність конфліктних взаємовідносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проте не підтверджують конкретних фактів вчинення ОСОБА_3 насильства психологічного характеру 27 липня 2021 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги про невірну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи не знайшли свого підтвердження, є власним баченням апелянта того, що сталося. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, встановив всі фактичні обставини справи, а тому дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 22 жовтня 2021 року. Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_3 - без змін. Постанова набирає законної сили після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко