LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд953/19651/21

від 09.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/19651/21 Номер провадження 33/814/156/24Головуючий у 1-й інстанції Єфіменко Н.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевцової Ю.В. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн За постановою судді, 04.10.2021 о 14.15 за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «I-VAN» р.н. НОМЕР_1 здійснював регулярні пасажирські перевезення в режимі автомобільного таксі за маршрутом №263 у кількості 27 пасажирів, що перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, що становить 21 місце, чим порушив пп.8 п. 2-2 ПКМУ №1236 від 09.12.2020. В апеляційній скарзі адвокат Шевцова Ю.В. просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити. Вказує, що водій автобуса не має права не допускати до поїздки пасажира у разі перевищення вільних місць для сидіння або без індивідуальних засобів захисту. Вказує, що дотримання вимог спеціальних нормативно-правових актів у галузі перевезень пасажирів водієм ОСОБА_2 і відсутність законодавчих підстав для недопуска пасажирів до салону автобуса свідчать про відсутність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення - порушення правил щодо карантину людей та протиепідемічних правил. Одночасно в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді посилаючись на неотримання захисником та ОСОБА_1 копії постанови, про судове рішення дізнались лише 24 грудня 2021 року з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень. Суд приходить до висновку, що клопотання апелянта підлягає задоволенню, та йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин. ОСОБА_1 та його адвокат Шевцова Ю.В. будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, від учасників справи на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, у справі обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Так, статтею 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, Законом України № 530-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 17 березня 2020 року, для запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей), диспозицією якої охоплюються наступні дії (бездіяльність) - порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Згідно Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 (далі постанова КМУ №1236) Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється жовтий рівень епідемічної небезпеки, відповідно до п.п. 8 п. 3 забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. В порушення вимог вказаної постанови під час перевірки працівниками поліції зупинений водій ОСОБА_1 04 жовтня 2021 року, який здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі «I-VAN» р.н. НОМЕР_1 . Суд першої інстанції на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №345576 від 04 жовтня 2021 року, який містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення; рапортом інспектора С.Фоменка від 04 жовтня 2021 року; поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписом на якому зафіксований факт здійснення перевезення водієм ОСОБА_1 пасажирів у кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу; реєстраційною карткою транспортного засобу. Твердження про недоведеність перебування в салоні автобусу 27 осіб спростовується наявним відеозаписом події, з якого вбачається факт зупинки транспортного засобу БАЗ А079.14 д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював перевезення та знаходиться з увімкненим двигуном, при цьому в салоні якого перебуває досить значна кількість пасажирів, яка перевищує кількість місць для сидіння. Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП є необґрунтованими. Відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року, водій має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця. Тобто, обов`язок покладений саме на водія контролювати в салоні кількість пасажирів, що перевозяться. Твердження захисника про скасування карантину на момент розгляду справи у апеляційному суді не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. За таких обставин, на думку апеляційного суду, висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП є правильними, такими, що відповідають фактичним обставинам цієї справи і ґрунтується на належних та допустимих доказах, яким суд дав належну та об`єктивну оцінку, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 8 п. 2-2 постанови КМУ №1236 від 9 грудня 2020 року. Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує обставини конкретної справи, те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинене вперше, не є суспільно небезпечним, обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні, майнова шкода ним не заподіяна, діями ОСОБА_1 не спричинена шкода суспільним та державним інтересам, не порушено права і свободи громадян, а тому вчинене правопорушення є незначним. На підставі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а також беручи до уваги відсутність завданої шкоди, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, апеляційний суд вважає можливим звільнити останнього від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити йому усне зауваження. На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає до скасування із закриттям провадження у справі за ч.1 ст.44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2021 року. Апеляційну скаргу адвоката Шевцової Ю.В. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2021 року скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»