Постанова Дніпровський апеляційний суд № 191/2104/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1937/24 Справа № 191/2104/24 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О.О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн. та на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору, за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Тутова Е.В., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2024 року 15 квітня 2024 року приблизно о 08.00 год. в пункті дислокації підрозділу в районі населеного пункту АДРЕСА_2 було виявлено відсутність на місці несення бойового чергування військовослужбовця за контрактом 5 зенітної кулеметної роти солдата ОСОБА_1 , радіотелефоніста взводу управління 5 зенітної кулеметної роти, без дозволу безпосереднього командира підрозділу військової частини. Але цього ж дня приблизно об 11.30 год. солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до розташування підрозділу на особистому транспорті. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що був змушений у призначений для відпочинку час відлучитись з місця тимчасової дислокації з метою забрати особисті речі та свійських тварин, які залишись на місці попередньої дислокації, та яких він не зміг забрати через капітана ЗСУ ОСОБА_2 . Вказує, що після його повернення ОСОБА_2 почав на нього лаятись, самовільно відчинив двері його приватної автівки, викинув на землю свійських тварин, намагався спровокувати його на агресію, після чого незаконно привласнив свійських тварин. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він у зазначені у протоколі дату та час не виконував обов`язки військової служби, перебуваючи на бойовому чергуванні. Звертає увагу, що відповідно до вимог Статуту його неявка на бойове чергування мала б бути зафіксована у відповідному журналі, але витяг такого журналу суду не надано. Вказує, що все його обвинувачення грунтується на показаннях ОСОБА_2 , з яким у нього був конфлікт. Звертає увагу, що він служить за контрактом, а тому згідно його умов має час на відпочинок та дозвілля. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були. Диспозиція ч. 1 ст. 172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення солдату ОСОБА_1 інкримінується відсутність на місці несення бойового чергування без дозволу безпосереднього командира підрозділу військової частини. Однією з обов`язкових ознак об`єктивної сторони за ст. 172-17 КУпАП є саме несення бойового чергування (бойової служби). Як слідує з апеляційної скарги ОСОБА_1 свою вину не визнає та вказує, що він у зазначені у протоколі дату та час не виконував обов`язки військової служби, перебуваючи на бойовому чергуванні, а відповідно до умов підписаного ним контракту мав час на відпочинок та дозвілля. Судом першої інстанції не було враховано, що поняття бойового чергування визначено в ст. 332 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та полягає у виконанні бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових підрозділів. До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби) - це порушення конкретних положень нормативно-правових актів, які регулюють правила несення бойового чергування (зокрема Статут внутрішньої служби ЗСУ, накази і директиви Міністра оборони України, начальника Генерального штабу ЗСУ, головнокомандувачів видів ЗСУ). Так, відповідно до ст. 340 Статуту внутрішньої служби ЗСУ особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено: - передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов`язків несення бойового чергування; - відволікатися, братися за справи, не пов`язані з виконанням обов`язків несення бойового чергування; - самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування; - виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту заступання та несення ОСОБА_1 15 квітня 2024 року о 08.00 год. бойового чергування. При цьому надані до протоколу письмові пояснення т.в.о. командира відділення ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 та командира роти ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 жодним чином не підтверджують факт несення ОСОБА_1 15 квітня 2024 року о 08.00 год. бойового чергування, а лише підтверджують встановлення факту його відсутності 15 квітня 2024 року о 08.00 год. в пункті дислокації підрозділу в районі населеного пункту АДРЕСА_2 . З урахуванням наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 15 квітня 2024 року о 08.00 год. ніс бойове чергування. Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-17 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-17 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП - скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот