Постанова 4855 № 320/25140/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/25140/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2024 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И Л А: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, я кому просило: - визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не вчинення дій з метою повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023; - зобов`язати відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підготувати та направити до органу Казначейства подання щодо повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору № 70815205 від 23.01.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не вчинення дій з метою повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підготувати та направити до органу Казначейства подання щодо повернення Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 126 655,00 грн, стягнутого відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору №70815205 від 23.01.2023. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже на момент перерахування коштів стягувачу та виконавчого збору, в матеріалах виконавчого провадження №70815205 була відсутня інформація від сторін виконавчого провадження про часткове виконання рішення суду. Вважає, що оскільки виконавче провадження закінчено, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України, підстави для повернення виконавчого збору відсутні. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі №910/14479/21 стягнуто з ДП «НАЕК "Енергоатом» на користь Корпорації 10 916 909,40 грн основного боргу, 2 435,02 грн пені, 523 861,03 грн 3 % річних, 1 234 595,09 грн інфляційних втрат та 190 176,00 грн судового збору. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/14479/21 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Корпорації 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційному порядку оскаржувалось рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 лише в частині стягнення суми судового збору та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/14479/21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/14479/21 залишено без змін. Додатковою постановою від 26.10.2022 у справі №910/14479/21 заяву Корпорації про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Корпорації 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись із судовими рішеннями виключно в частині стягнення судового збору, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 в частині стягнення з відповідача на користь Корпорації 190176, 00 грн судового збору, ухвалити в цій частини нове судове рішення, яким повернути Корпорації із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, на підставі частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України. Постановою Верховного суду від 17.11.2022 касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 скасовано в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» судового збору у справі №910/14479/21. У цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №910/14479/21 залишено без змін. При цьому, 30.05.2022 позивачем було перераховано на користь Корпорації «ТСМ ГРУП» частину заборгованості у сумі 1 266 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7104 від 30.05.2022. 23.01.2023 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мирухін С.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №70815205 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/14479/21 від 23.12.2022. 24.01.2023 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, згідно якої виконавче провадження №70815205 з примусового виконання наказу №910/14479/21 від 23.12.2022, який приєднано до зведеного виконавчого провадження №36363275. Постановами державного виконавця від 06.02.2023 виведено виконавче провадження №70815205 із зведеного виконавчого провадження №36363275 та закінчено виконавче провадження №70815205 при примусовому виконанні наказу №910/14479/21 від 23.12.2022 виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суму та перерахуванню стягувачу коштів у розмірі 12 677 800,54 грн, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. 17.02.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду міста Києва, з заявоюпро визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 266 550,00 грн. Судом було встановлено, що сума основного боргу в розмірі 1 266 550,00 грн була самостійно сплачена боржником ще 30.05.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученнями від 30.05.2022 № 7104.Тобто до відкриття виконавчого провадження № 70815205 боржником було в добровільному порядку сплачено на користь стягувача грошові кошти у розмірі 1 266 550,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023, визнано наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн таким, що не підлягає виконанню. 10.03.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого збору, де просив підготувати подання до органу казначейства про повернення позивачу стягнутого до державного бюджету виконавчого збору у сумі 126 655,00 грн, що становить 10% від суми стягнення, в частині якої виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню. Не погоджуючись з неповерненням виконавчого збору, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надмірно стягнуті кошти є виконавчим збором у відповідному виконавчому провадженні, а Відділ примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, суд прийшов до висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати контроль за справлянням спірних коштів до державного бюджету. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Приписами ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 24 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - «Порядок №787»; у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 3 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Згідно з пунктом 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. 12 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №826/7120/17 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міністерства юстиції України, Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови в частині, визнання протиправною бездіяльність, стягнення з Державного бюджету України безпідставно сплачену суму виконавчого збору, провадження у якій було відкрите за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року. У вказаній справі Верховний Суд відхилив скаргу Мін`юсту й залишив без змін оскаржувані судові рішення. За аналогічного правового регулювання, яке маємо у цій справі, Верховний Суд у пункті 46 постанови від 12 листопада 2020 року дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Мін`юст є органом, у повноваження якого входить приймати документ (подання), на підставі якого органи казначейства здійснюють повернення коштів.Тобто на Міністерство юстиції, територіальним органом якого є відповідач, законодавчо покладено обов`язок оформлення подання до органу Казначейства про повернення позивачеві надміру сплачених платежів. Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.01.2023 №70815205 з позивача було стягнуто виконавчий збір у розмірі 1267780,05 грн внаслідок невиконання в добровільному порядку рішення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 наказ Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14479/21 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 266 550,00 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. Оскільки до відкриття виконавчого провадження № 70815205 боржником було в добровільному порядку сплачено на користь стягувача грошові кошти у розмірі 1 266 550,00 грн. 10.03.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого збору, де просив підготувати подання до органу казначейства про повернення позивачу стягнутого до державного бюджету виконавчого збору у сумі 126 655,00 грн, що становить 10% від суми стягнення, в частині якої виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню. Однак, виконавчий збір не був повернутий, а відповідач не вчинив будь-яких дій щодо повернення коштів за вказаною заявою позивача. Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787). Згідно з пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України. Міністерство юстиції є органом, який відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету зобов`язаний забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Отже, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби разом зі заявою про повернення коштів з бюджету. Суд першої інстанції вірно вказав, що надмірно стягнуті кошти є виконавчим збором у відповідному виконавчому провадженні, а Відділ примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, суд прийшов до висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати контроль за справлянням спірних коштів до державного бюджету. Пунктом 5 Порядку №788 визначено, що повернення цих коштів здійснюють органи казначейства, але на підставі подання органів, що контролюють справляння коштів. Згаданий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачем в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко Я. М. Василенко