Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1523/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1523/24 Суддя І інстанції - Петренко О.С. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ПШ №015416 від 12.03.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що на час здійснення перевірки транспортний засіб марки IVECO DAILY 60C17 vin номер: НОМЕР_1 не був обладнаний приладом хронометричного обліку режимів роботи водія. Також, до початку судового розгляду від позивача надійшла заява про закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 305 КАС України у зв`язку з тим, що, на думку ФОП ОСОБА_1 апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області підписана особою, яка не має адміністративної дієздатності та/або не має право підписувати таку апеляційну скаргу. Водночас, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі №340/1523/24 було перевірено, зокрема, повноваження представника Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на підписання і подачу апеляційної скарги, то підстави для застосування п.2 ч.1 ст. 305 КАС України і закриття апеляційного провадження відсутні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 30 січня 2024 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено акт №037896 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про те, що перевізник не забезпечив виконання вимог закону у сфері вантажних перевезень, а саме відсутня індивідуально-контрольна книжка водія ОСОБА_2 за 30.01.2024 року або копія графіку змінності водіїв, чим порушено п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2020 року №340 (а.с.45). 12 березня 2024 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта №АР037896 від 30.01.2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №ПШ015416 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн за вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.43). Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III) передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. З аналізу положень статті 48 Закону № 2344-III вбачається, що перелік документів визначений зазначеною нормою для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним. У відповідності до ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі - Закон № 2344) з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. В свою чергу наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2020 року №340 зареєстрованого в міністерстві юстиції України 14.09.2020 року № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (далі Положення №340). Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ). Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Отже, згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Як вбачається з постанови №ПШ015416, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог Положення №340, а саме відсутності у водія індивідуально-контрольної книжки водія ОСОБА_2 за 30.01.2024 року або копії графіку змінності водіїв, відповідальність за таке правопорушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону (а.с.43). Враховуючи відсутність у водія на момент перевірки індивідуально-контрольної книжки водія ОСОБА_2 за 30.01.2024 року або копії графіку змінності водіїв, суд апеляційної інстанції зробив висновок про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що в свою чергу є підставою для притягнення до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання позивача на довідку від 01.03.2024 року згідно з якою, транспортний засіб марки IVECO DAILY 60C17 vin номер: НОМЕР_1 постачався с заводу-виробника з приладом хронометричного обліку режимів роботи водія, а саме тахографом (а.с.12), виходячи з наступного. Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Тобто, транспортні засоби повинні бути не просто обладнані тахографом, а такий тахограф має бути діючими та повіреним у встановленому законом порядку. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385). Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385. Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа. Зважаючи на те, що під час перевірки 30.01.2024 року водієм не надавався посадовим особам відповідача протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, суд апеляційної інстанції вважає, що сам по собі факт постачання транспортного засобу IVECO DAILY 60C17 vin номер: НОМЕР_1 з заводу-виробника з приладом хронометричного обліку режимів роботи водія, а саме тахографом не свідчить про наявність його на час перевірки у діючому та повіреному у встановленому законом порядку стані. Суд апеляційної інстанції зауважує, що беззаперечним фактом наявності тахографу на транспортному засобі позивача на час здійснення перевірки могли бути надані до суду витяги відомостей з такого тахографу станом на 30.01.2024 року. Натомість, таких відомостей не надано позивачем. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 06 серпня 2024 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.Є. Чередниченко суддя С.В. Сафронова