Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 587/261/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2024 р.Справа № 587/261/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 13.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Степаненко О.А., м. Суми, по справі № 587/261/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа - Юнаківська сільська рада Сумського району Сумської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського районного суду Сумської області з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області (далі відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просила: - визнати поважними причини пропуску позивачем строку для звернення до суду із позовом та поновити вказаний строк; - скасувати постанову № 02 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 16 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13 600 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 536,80 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00 гривень. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 лютого 2024 року у справі №587/261/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення у справі, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 лютого 2024 року у справі №587/261/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем приведено посилання на порушення судом першої інстанції строків розгляду, адже справа перебувала у провадженні судді близько року з моменту відкриття провадження, а також на наявність порушення положень статті 271 КАС України з огляду на проголошення скороченого тексту рішення та помилку у строках оскарження судового рішення у справі. Між тим, підставами для скасування оскаржуваного судового рішення позивачем зазначено відсутність доказів продажу алкогольного напою 18.11.2023 саме позивачем, відсутність фіскального чеку та невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам чинного законодавства, з огляду на відсутність формулювання об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП із вказівкою на нормативно-правовий акт, який було порушено. Також позивачем зазначено, що в ході розгляду справи адміністративною комісією було порушено право на захист позивача, колегія суддів зазначає, що позивачем не приведено в чому саме полягає порушення такого права. Поряд з цим, ще однією із підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивачем визначено вимоги частини четвертої статті 159 КАС України за якими відсутність відзиву на позов зі сторони відповідача є фактичним визнанням позову. Відповідач правом на подання письмового відзиву не скористався. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 до участі у справі №587/261/23 у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено Юнаківську сільську раду Сумського району Сумської області. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 769600 від 18.11.2022 вбачається, що 18 листопада 2022 року фізична особа-підприємець, директор магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, що полягала в продажу горілки «Грін Дей крістал» 0,5 л 45 градусів військовослужбовцю ОСОБА_2 , чим порушила вимоги чинного законодавства і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 02 від 16.01.2023, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600,00 грн. Як зазначено в постанові, ОСОБА_3 18.11.2022 о 12-00 год в АДРЕСА_1 здійснювала господарську діяльність, що полягала в продажу горілки «Грін Дей крістал» 0,5 л 45 градусів військовослужбовцю ОСОБА_2 , чим порушила вимоги чинного законодавства і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Під час винесення оскаржуваної постанови адміністративною комісією було досліджено зібрані докази, включаючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 769600 від 18.11.2022, звернення від 03.11.2022 на № С-7694/24-СОЦК, пояснення ОСОБА_1 , яка була присутня на засіданні комісії, і навіть подавала клопотання, яке додано до протоколу. На підставі зазначених доказів адміністративна комісія визнала позивачку винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП і наклала на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13 600,00 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і безпідставними, а тому рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області про накладення адміністративного стягнення повинно бути залишено без змін. Переглядаючи оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Приписами статей 213, 215, 218, 288 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 КУпАП. За частиною другою статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто за вимогами частини другої статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю, зокрема, алкогольними напоями у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби. У відповідності до частини дев`ятої статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. Поряд з цим, частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Згідно частини першої статті 15 Закону № 389-VIII військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Дію воєнного стану продовжено Законами України по сьогоднішній день. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що у місцевостях, де введено воєнний стан, військовими адміністраціями на час воєнного стану виконуються повноваження органів місцевого самоврядування та ними може бути встановлене обмеження, в тому числі, щодо торгівлі алкогольними напоями. На виконання приведених вище повноважень розпорядженнями Сумської обласної військової адміністрації №108-ОД від 30.03.2022 «Про торгівлю алкогольними напоями у Сумській області» та №183-ОД від 13.06.2022 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військової адміністрації від 30.03.2022 №108-ОД» заборонено на території Сумської області до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж на час дії правового режиму воєнного стану: - у роздрібній торговельній мережі та кафетеріях, крім суботніх та недільних днів, продаж алкогольних напоїв, за виключенням продажу слабоалкогольних напоїв, вин та пива з 11.00 до 19.00 години; - у закладах ресторанного господарства (крім кафетеріїв) продаж алкогольних напоїв з 21.00 до 11.00 години наступного дня. Окрім того, за розпорядженням №183-ОД від 13.06.2022 продаж алкогольних напоїв здійснюється виключно цивільним особам. Таким чином, з 13.06.2022 розпорядженнями Сумської обласної військової адміністрації на території Сумської області у роздрібній торговельній мережі заборонено продаж алкогольних напоїв (за виключенням слабоалкогольних напоїв, вин та пива, а також суботніх та недільних днів) з 11.00 до 19.00 години. За матеріалами справи, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 769600 від 18.11.2022 вбачається, що 18 листопада 2022 року фізична особа-підприємець, директор магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, що полягала в продажу горілки «Грін Дей крістал» 0,5 л 45 градусів військовослужбовцю ОСОБА_2 , чим порушила вимоги чинного законодавства і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 02 від 16.01.2023, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600,00 грн. Як зазначено в постанові, ОСОБА_3 18.11.2022 о 12-00 год в с. Юнаківка, вул. Першотравнева, 28 Сумського району здійснювала господарську діяльність, що полягала в продажу горілки «Грін Дей крістал» 0,5 л 45 градусів військовослужбовцю ОСОБА_2 , чим порушила вимоги чинного законодавства і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно статті 279 КпАП України розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Приписи статті 280 КпАП України визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому за правилами статті 281 КпАП України при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Отже, положеннями КпАП України закріплено порядок і процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, окремою стадією якої є, зокрема, розгляд клопотань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У свою чергу законодавець прямо передбачив, що результати розгляду клопотань повинні бути зафіксовані у протоколі засідання колегіального органу з розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини першої статті 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Указаним правам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондує обов`язок органу, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, забезпечити їх дотримання. З аналізу наведених норм КпАП України слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи слідує, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив відповідне клопотання. В тексті позовної заяви та апеляційної скарги позивачем зазначено, що відповідачем в ході розгляду порушено права позивача на захист, оскільки не було взято до уваги клопотання щодо відкладення засідання, з метою залучення до участі в ньому захисника, який з поважних причин не міг прибути на засідання 16.01.2023, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 11.01.2023, повісткою про виклик до Сумського районного управління поліції від 13.01.2023 та довідкою про участь у слідчих діях від 16.01.2023 (а.с. 13-15, 21, 22, 23 том 1). З метою з`ясування вказаних обставин, в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.52, 54, 59-60, 69 том 1) та під час апеляційного перегляду даної справи (а.с. 141 том 1), у відповідача було витребувано матеріали розгляду, зокрема протокол засідання Адміністративної комісії щодо розгляду протоколу серії ВАВ №769600 від 18.11.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП. Водночас, ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної інстанції відповідачем відповідні докази не були подано, тоді як саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення. Між тим, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі. На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а). В той же час, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідності, роз`яснено позивачу його права, вирішувалися заявлені останнім клопотання та дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано, зокрема, не надано до суду доказів розгляду клопотання позивача щодо реалізації її права на захист, а відтак відповідні твердження позивача не було спростовано відповідачем. Підлягає врахуванню також те, що особі, до якої застосовується адміністративне стягнення, повинно бути забезпечено не лише право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів та пояснень, а й надання можливості скористатись правовою допомогою адвоката. Необхідно вказати, що таке порушення не можуть вважатися суто формальними, а є достатнім для судового захисту прав позивача шляхом скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки через ненадання відповідачем відповідних доказів, суд позбавлений можливості перевірки дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відповідно правомірності і законності прийнятої постанови. Все приведене вище в сукупності свідчить про те, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді апеляційної інстанції та не впливають на висновки суду, викладені у даному рішенні. Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19). За викладених обставин колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно частини першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Щодо судового збору, то відповідно до положень статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 1 352,00 гривень, з яких 546,80 грн - судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №0.0.2842582758.1 від 02.02.2023 (а.с. 10 том 1) та 805,20 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №0.0.3490844039.1 від 23.02.2024 (а.с. 96 том 1). Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 13.02.2024 по справі № 587/261/23 скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративним позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа - Юнаківська сільська рада Сумського району Сумської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Скасувати постанову № 02 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 16 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 352 (одна тисяча триста п`ятдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій