Ухвала КЦС ВС № 760/1899/15-ц

УХВАЛА 07 серпня 2024 року м. Київ справа № 760/1899/15-ц провадження № 61-11063ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Браніцький Олександр Миколайович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна, про визнання недійсним договору довічного утримання, визнання права власності та витребування майна, ВСТАНОВИВ: 01 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Браніцький О. М. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд. У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови представник заявника отримав 02 липня 2024 року. На підтвердження надано скріншот сторінки електронної пошти представника. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Встановлено, що постанова Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року не містить інформації про дату складання її повного тексту. Повний текст оскаржуваної постанови надіслано судом для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень - не визначено та забезпечено надання загального доступу - 02 липня 2024 року. Представник заявника отримав повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 02 липня 2024 року, після чого протягом тридцяти днів звернувся з касаційною скаргою на вказане судове рішення. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Зважаючи на те, що позовні вимоги пред`явлено у 2015 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2015 року. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218,00 грн. Відповідно до частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становив 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн), а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654,00 грн). Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Таким чином, судовий збір за подання даної касаційної скарги становить 7 795,20 грн ((243,60 грн + 3 654,00 грн) х 200%). Представник заявника до касаційної скарги додав платіжну інструкцію № 0.0.3796470433.1 від 01 серпня 2024 року на підтвердження слати судового збору у розмірі 7 406,67 грн. Отже, заявнику за подання касаційної скарги у цій справі необхідно доплатити судовий збір у розмірі 388,53 грн (7 795,20 грн - 7 406,67 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Браніцький Олександр Миколайович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко