Постанова Одеський апеляційний суд № 514/1012/23

Номер провадження: 22-ц/813/4672/24 Справа № 514/1012/23 Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 29.07.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 21 лютого 2024 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання недійсним рішення селищної ради, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, припинення права власності в с т а н о в и в: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, в обґрунтування якого зазначив, що згідно договору дарування від 19 лютого 1996 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 31 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162911544 від 10 квітня 2019 року позивач є власником 58/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 37 від 04 вересня 1997 року йому передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,16 га, з якої для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - 0,15 га, а 0,1 га для ведення особистого підсобного господарства. При внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно значень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 прийнято рішення за № РВ - 3500069212023 від 17.03.2023 року про відмову у внесення відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину проектованої земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, де площа зазначених ділянок співпадає на 39,255 відсотків. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки за кадастровим номером 5124755900:02:002:0348, площею 0,15 га, є ОСОБА_4 , підставою для державної реєстрації 17.09.2019 року стало рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 447 - VII від 03.09.2019 року. Позивач просив суд визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 20.12.2018 року №375-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 площею 0,15 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 »; визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 03.09.2019 року № 447- VІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0348»; скасувати запис державного кадастрового реєстратора відділу в Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27 червня 2019 року в Державному земельному кадастрі поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 48720513 від 17 вересня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за №33260030 від 13 вересня 2019 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348; припинити право власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, зареєстроване за ОСОБА_5 . У листопаді 2023 року від відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання та пояснення про закриття провадження справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в в якому зазначено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду із тим же предметом позову. Тарутинський районний суд Одеської області ухвалою від 21 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_6 про закриття провадження задовольнив. Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що склад учасників, предмет та підстави даного позову є тотожними складу учасників, предмету та підставам позову у справі № 514/671/21. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тарутинський районний суд Одеської області від 21 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції по суті. Апеляційна скарга мотивована передчасністю висновку суду першої інстанції про закриття провадження, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 06.02.2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності ОСОБА_1 тотожності земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_5 . З позовом у цій справі позивач звернувся у зв`язку з відмовою у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру для одержання кадастрового номеру на земельну ділянку та неможливості зареєструвати право власності на земельну ділянку, що свідчить про зміну підстав позову. Також зазначає, що по справі № 514/1012/23 змінились учасники справи, позовні вимоги, які позивач доповнив. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.03.2024 року роз`яснювалось ОСОБА_2 , Тарутинській селищній раді Болградського району Одеської області право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву не надано. Копію ухвали про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримав 09.04.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження у справі ОСОБА_6 отримала 07.04.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Копію ухвали про відкриття провадження та апеляційну скаргу з додатками отримано Тарутинською селищною радою Болградського району Одеської області 14.03.2024 року та 15.03.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. У судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом отримання 11.07.2024 року судової повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач ОСОБА_6 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом отримання 11.07.2024 року судової повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом отримання 13.05.2024 року судової повістки, в особистому кабінеті електронного суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, враховуючи склад учасників, предмет та підстави даного позову, склад учасників, предмет та підстави позову у справі № 514/671/21, вважав, що вони є тотожними, та наявні підстави для закриття провадження у справі, зазначені у п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України). Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду за результатом вирішення клопотання, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що склад учасників, предмет та підстави даного позову, склад учасників, предмет та підстави позову у справі № 514/671/21, є тотожними, не вказав, хто є сторонами та що є предметом та підставами позовної заяви у справі 514/671/21 та у справі яка розглядається. Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Отже, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) вказано, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі». За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір». Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17). З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 02.03.2022 року у справі № 514/671/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку задоволено. Визнано рішення 45 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №375- VII від 20 грудня 2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» недійсним. Визнано рішення 54 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №477-VII від 03 вересня 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 » недійсним. Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 48720513 від 17вересня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 33260030 від 13 вересня 2019 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0348. Припинено право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, зареєстроване за ОСОБА_5 . Одеський апеляційний суд постановою від 06.02.2023 року рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 02 березня 2022 року скасував. Відмовив в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що позивачем не надано доказів щодо тотожності земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Апеляційний суд вказав, що вимога про припинення права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, що зареєстроване за ОСОБА_7 , позивачем не заявлялась, тому суд першої інстанції задовольняючи ці вимоги вийшов за межі заявлених вимог. Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що у червні 2021 року ОСОБА_1 звертався із позовом до ОСОБА_6 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, в обґрунтування зазначивши, що йому на праві приватної спільної часткової власності належить 58/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . На підставі рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 98-VII від 04 серпня 2016 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га, яка розташована за вказаною адресою. В подальшому позивач дізнався, що на підставі рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №375-VII від 20 грудня 2018 року ОСОБА_5 отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №447- VII від 03 вересня 2019 року ОСОБА_5 затверджено технічну документацію із землеустрою. Позивач просив: визнати рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 375- VII від 20 грудня 2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» недійсним; визнати рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 477-VII від 03 вересня 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 » недійсним; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17вересня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0348. У справі, що переглядається ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, в обґрунтування якого зазначив, що є власником 58/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .Відповідно до рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 37 від 04 вересня 1997 року йому передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,16 га.При внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно значень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 прийнято рішення за № РВ - 3500069212023 від 17.03.2023 року про відмову у внесення відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину проектованої земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, де площа зазначених ділянок співпадає на 39,255 відсотків. Позивач провив суд визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 20.12.2018 року №375-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 площею 0,15 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 »; визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 03.09.2019 року №447- VІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348»; скасувати запис державного кадастрового реєстратора відділу в Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27 червня 2019 року в Державному земельному кадастрі поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 48720513 від 17 вересня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за №33260030 від 13 вересня 2019 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348; припинити право власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,15 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, зареєстроване за ОСОБА_5 . Зазначені обставин свідчать про те, що вимоги про скасування запису державного кадастрового реєстратора відділу в Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27 червня 2019 року в Державному земельному кадастрі поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, та припинення права власності на вказану земельну ділянку не були предметом розгляду у справі № 514/671/21. Колегія суддів зауважує, що позивач звертаючись до суду у липні 2023 року з позовною заявою до ОСОБА_2 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області як на підставу своїх позовних вимог посилається на рішення селищної ради від 04 вересня 1997 року, яким ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,16 га та рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 17.03.2023 року про відмову у внесенні відомостей щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до Державного земельного кадастру з підстав перетину проектованої земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0348, де площа зазначених ділянок співпадає на 39,255 відсотків. Отже ОСОБА_1 , звертаючись із позовом у цій справі, посилається на інші обставини, якими обґрунтовує вимоги щодо захисту своїх прав. З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилкового висновку про тотожність позовів та існування судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Тарутинського районного суду Одеської області від 21 лютого 2024 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 21 лютого 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко