Постанова 4813 № 502/334/23

Номер провадження: 22-ц/813/2527/24 Справа № 502/334/23 Головуючий у першій інстанції Березніков О.В. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В. за участю секретаря судового засідання - Булацевської Я.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Валах Вікторія Володимирівна на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Валах Вікторії Володимирівни, до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина. ОСОБА_2 за життя склав заповіт стосовно всього майна на ім`я позивача ОСОБА_3 02.01.2022 року позивач подав заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , проте від приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н.М. отримав інформаційний лист про те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини. Вважає, що з об`єктивних причин не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України, оскільки виїжджав за межі території України. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року ухвалено у задоволенні позову ОСОБА_3 , представника позивача адвоката Валах В.В., до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити. Рішення суду мотивовано тим, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, названі позивачем, не пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця у вчиненні ним зазначеної дії. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Валах В.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Кілійського районного суду Одеської області у справі №502/334/23 від 15.05.2023 року скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк у два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено всі докази, на які скаржник посилається як на підстави, що підтверджують існування об`єктивних, істотних, непереборних труднощів для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Пояснення учасників справи У судовому засіданні представник позивача адвокат Валах В.В. надала усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримала, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Представник Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 13.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Богачовою Н.М., зареєстровано у реєстрі за №974, яким спадкодавець заповів все належне йому майно позивачу ОСОБА_1 . 02.01.2022 ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 . Відповідно до інформації щодо оформлення спадщини від 12.01.2022 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачовою Н.М., ОСОБА_1 у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав. Зазначене також підтверджується матеріалами спадкової справи №196/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . З матеріалів зазначеної спадкової справи також встановлено, що 25.11.2021 року до нотаріуса Овчинніковим Ю.Г. подано заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В матеріалах спадкової справи також міститься інформація щодо опублікування об`яви від 22.12.2021 року, відповідно до якої здійснено виклик ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Богачової Н.М. Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області з проханням прибути за вказаною у повідомленні адресою робочого місця у строк до 23.01.2022 року. Об`ява розміщена в редакції газети «Дунайська зоря» від 24.12.2021 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття. Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог. Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У поважність пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини позивач зазначає, що виїжджав за межі території України, а саме 14.08.2021 виїхав на території Польщі, 07.10.2021 виїхав за межі території Польщі, 23.10.2021 в`їхав на територію Польщі, 23.12.2021 виїхав за межі території Польщі, що підтверджується відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Проте, у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію. Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5). Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Використання зазначеного можливо при встановленні карантинних обмежень. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач виїжджав за межі території України до Польщі 14.08.2021 року, відповідно до відмітки, тобто через майже три місяці після відкриття спадщини, позивач повертався з Польщі 07.10.2021 року та 23.10.2021 року знов повернувся до Польщі. Отже, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що заявник не довів існування об`єктивних та неподоланних перешкод для прийняття спадщини, а отже ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин. Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо безпідставності посилання представника позивача у позові на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2021 у справі № 591/1271/18, якою визначено, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, за встановлених у цій справі обставин, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки про необізнаність позивача ОСОБА_1 про наявність складеного заповіту у позові не йде мова та не ставиться у поважність причин пропуску строку, а також жодним доказом не підтверджується. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права при постановлені 26.04.2023 року ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільних справ, а саме № 502/334/23 за вказаним позовом та № 502/1384/22 за позовом ОСОБА_4 до Кілійської міської ради та ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, не спростовують висновків суду викладених в ухвалі. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При цьому апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Валах Вікторія Володимирівна, залишити без задоволення. Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова М.В. Назарова