Постанова 4817 № 597/1294/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/1294/19Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/817/410/20 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 307000000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Бершадська Г.В. суддів - Гірський Б. О., Ходоровський М. В., з участю секретаря - Панькевич Т.І. представника апелянта ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року (ухвалене суддею Дудяк С.В., повний текст якого складено 03 січня 2020 року) у цивільній справі № 597/1294/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий Сергій Іванович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,- В С Т А Н О В И В: В вересні 2019 року ОСОБА_3 звернулась в суд з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , який проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому відповідно до закону майно, зокрема, будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 та земельну частку (пай). Позивачка та її представник вважають, що позивачкою строк тривалістю 6 місяців для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, оскільки одразу після смерті батька позивачка виїхала за кордон та не мала об`єктивної можливості оформити належним чином право власності на спадкове майно. Повернулася позивачка в Україну лише 24.03.2019 року. Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено і визначено їй додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм процесуального права і невірне застосування судом норм матеріального права. Вказує, що позивачем належним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначає, що відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії була видана вже після звернення позивача з позовом. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Від приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу Лютого С.І. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. В заяві також вказано про те, що нотаріус з позовними вимогами ОСОБА_3 згідний та просить їх задовольнити. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 22.02.1994 року. Спадкове майно після смерті ОСОБА_4 складається із будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 та земельної частки (паю) в колгоспі імені Шевченка, за межами населеного пункту на території Дунівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, середнім розміром 1,13 умовних кадастрових гектарів. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2019 року за №1116/02-31 приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий С.І. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно відміток у паспорті ОСОБА_3 21.10.2018 року виїхала за кордон і повернулася в Україну 24.03.2019 року пропустивши строк для прийняття спадщини. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка перебуваючи за межами України пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, що відповідачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не спростовано. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Таким чином закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. У позовній заяві ОСОБА_3 зазначала, що після смерті батька була змушена виїхати за кордон де перебувала тривалий час, тому не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Згідно пояснень ОСОБА_3 , даних нею в суді першої інстанції вона тривалий час навчалася в Польщі, після смерті батька була змушена виїхати в Польщу для отримання диплому та оформлення відповідних документів щодо легалізації її перебування. Тривалий час не могла повернутися в України через здійснення процедури оформлення документів у Польщі. Колегія суддів зазначає, що завершення процесу отримання освіти та легалізація на території Польщі є значною обставиною в житті ОСОБА_3 , оскільки вказані процеси мають значний вплив на подальше життя позивача, зокрема щодо отримання освіти та подальшого працевлаштування, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини з поважної причини. Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд апеляційної інстанції керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Крім того, відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини. Згідно змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дій №1116/02-31 від 27.11.2019 року було неможливим роз`яснити ОСОБА_3 її право подання заяви про прийняття спадщини, оскільки були відсутні відомості про її місце перебування. Вказане додатково підтверджує право позивача на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини колегією суддів оцінюються критично, оскільки такі спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, зокрема і тими, що стосуються перебування позивача за кордоном. Колегія суддів зазначає, що згідно пояснень сторін, даних ним в суді першої інстанції між позивачем і відповідачем наявний спір, щодо обсягу спадкового майна та обсяг майна на яке претендує ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не визначено. Крім того, сторонами вказувалося про те, що будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 було колгоспним двором. Таким чином суд першої інстанції захистив право позивача виключно на подання заяви про прийняття спадщини. Критичній оцінці підлягають доводи апеляційної скарги про те, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії була видана вже після звернення позивача з позовом, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення нотаріуса на звернення ОСОБА_3 датоване 08.08.2019 року та у якому роз`яснено позивачу, що нею пропущено строк для звернення з заявою про прийняття спадщини та необхідність звернутися в суд для вирішення даного питання (а.с. 23). За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року залишити без змін. Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року. Головуючий Бершадська Г.В. Судді: Гірський Б.О. Ходоровський М.В.