Постанова Харківський апеляційний суд № 636/2849/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 07 серпня 2024 року м. Харків справа № 636/2849/23 провадження № 22-ц/818/2032/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бурлака І.В., Пилипчук Н.П., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року, постановлене під головуванням судді Карімова І.В., - в с т а н о в и в : У червні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 37 556,09 грн. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.12.2010 року в розмірі 7557,09 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 540,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року в частині відмови у стягненні 29 999,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, в іншій частині рішення суду залишити без змін. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що 01.06.2022 року до банку надійшло платіжне доручення від клієнта на оплату товарів та послуг на сторонніх сервісах. Грошовий переказ ініційовано через інтернет сайт WPOS, KYIV, PAYPOINT, Kyiv, LG. PAY.*Brend, KYIV, globalgamesonline, DNIPRO, шляхом введення номеру платіжної картки, терміну її дії та CVV коду. Після введення відповідної інформації клієнт переходить до підтверджуючої стадії здійснення платежу- введення коду «SecureCode», що надає додаткову безпеку при здійсненні покупок в інтернеті, а також дає можливість додатково авторизувати клієнта. SecureCode у вигляді ОТП-паролю надсилається на мобільний телефон клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі, після отримання коду клієнт для підтвердження платежу вводить отриманий код у відповідне поле на сторінці інтернет сайту, з якого здійснюється переказ. Вважає, що банком дотримані всі можливі умови захисту під час проведення операцій. Відповідачка згідно з умовами договору несе повну відповідальність за операції, проведені з картою. Отже судом не в повному обсязі оцінені докази по справі, оскільки відповідачкою не доведено дотримання нею умов договору, до того ж бездоказовим залишилось посилання ОСОБА_1 на той факт, що відбулось саме незаконне списання коштів Банком з її рахунку. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Ходаковський Ю.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачкою ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Доводи представника позивача у відповіді на відзив про те, що грошовий переказ ініційовано через інтернет сайт WPOS, KYIV, PAYPOINT, Kyiv, LG. PAY.*Brend, KYIV, globalgamesonline, DNIPRO, шляхом введення номеру платіжної картки, терміну її дії та CVV коду. Після введеня відповідної інформації клієнт переходить до підтверджуючої стадії здійснення платежу- введення коду «SecureCode», що надає додаткову безпеку при здійсненні покупок в інтернеті, а також дає можливість додатково авторизувати клієнта. SecureCode у вигляді ОТП-паролю надсилається на мобільний телефон клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі, після отримання коду клієнт для підтвердження платежу вводить отриманий код у відповідне поле на сторінці інтернет сайту, з якого здійснюється переказ, не свідчить про наявність дій відповідачки, які сприяли незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) і не підтверджені належними і допустимими доказами. Зазначені посилання АТ КБ «ПриватБанк» зводяться лише до опису процедури надання банком послуг за допомогою електронного платіжного засобу (мобільного платіжного інструменту) та умов захисту такої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що 14.12.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1800 грн на картковий рахунок, який з 14.12.2010 року по 12.12.2022 року неодноразово збільшувався з 1800 грн до 31 000 грн, та з 14.12.2010 року неодноразово отримувала кредитні картки «Універсальна», а саме: 14.12.2010 року отримала картку № НОМЕР_1 терміном дії 03/14; 18.04.2014 року отримала картку № НОМЕР_2 терміном дії 02/18; 26.02.2018 року отримала картку № НОМЕР_3 терміном дії 01/22; 18.01.2022 року отримала картку «Універсальна» GOLD № НОМЕР_4 терміном дії 02/26; 02.05.2022 року отримала картку «Універсальна» GOLD № НОМЕР_5 терміном дії 03/26. У Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. В анкеті заяві також зазначено, що позичальниці видана кредитка «Універсальна». При цьому як вбачається з довідки від 14.12.2010 року № 0100070700187638366 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» сторони погодили основні умови кредитування із зазначенням типу кредиту: відновлювана кредитна лінія; пільговий період до 55 днів, відповідно до якого нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01% річних за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, який слідує за датою виникнення заборгованості; визначена базова процентна ставка за кредитом 2,5% на місяць на залишок заборгованості; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менш 50 грн. та не більш залишку заборгованості зі строком внесення щомісячних платежів і не більш залишку заборгованості. Також сторони узгодили розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Із зазначеними умовами кредитування ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її підпис під цими умовами. За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що сторони узгодили всі умови кредитування. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 22.05.2023 року складає у розмірі 37556,09 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 29810,40 грн; заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 7745,69 грн. 01.06.2022 року з карткового рахунку ОСОБА_1 шляхом вчинення шахрайських дій невідомою особою було ініційовано грошовий переказ в розмірі 29999 грн. через інтернет сайт WPOS, KYIV, PAYPOINT, Kyiv, LG. PAY.*Brend, KYIV, globalgamesonline, DNIPRO, шляхом введення номеру платіжної картки, терміну її дії та CVV коду. У зв`язку із чим 02.06.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із заявою про те, що невідома особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа її коштами. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2022 року, номер кримінального провадження: 12022226290000082, дата реєстрації провадження: 03.06.2022 року 11:05:07, дата надходження заяви- 02.06.2022 року. Як зазначає представник відповідачки її кредитну картку було заблоковано на наступний день вчинення шахрайських дій невідомою особою та отримано нову. Зазначене підтверджується довідкою позивача про надання ОСОБА_1 кредитних карток за вищевказаним кредитним договором та випискою від 25.05.2023 року за договором № б/н від 14.12.2010 року -25.05.2023 року, відповідно до якої 01.06.2022 року здійснені операції щодо оплати цифрових товарів на суму 29 999 грн за карткою № НОМЕР_4, а 03.06.2022 року здійснювалися банківські операції за карткою № НОМЕР_5 . Матеріали справи не містять даних про проведення АТ КБ «ПриватБанк» службової перевірки за фактом звернення позивача про здійснення транзакцій та зняття готівки з її рахунку невідомою особою 01.06.2022 року. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2022 року ОСОБА_1 після виявлення звернулася із заявою в АТ КБ «ПриватБанк», в якій повідомила про шахрайські дії, вчинені невідомими особами, які скориставшись її персональними даними здійснили перерахування коштів без її відома. Просила встановити, за якими платежами здійсненими шахрайським способом, були прийняті відповідні міри. З наданих до суду першої інстанції документів вбачається, 01.06.2022 року з карткового рахунку ОСОБА_1 шляхом вчинення шахрайських дій невідомою особою було ініційовано грошовий переказ в розмірі 29999 грн через інтернет сайт WPOS, KYIV, PAYPOINT, Kyiv, LG. PAY.*Brend, KYIV, globalgamesonline, DNIPRO, шляхом введення номеру платіжної картки, терміну її дії та CVV коду. У зв`язку із чим 02.06.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із заявою про те, що невідома особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа її коштами. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2022 року, номер кримінального провадження: 12022226290000082, дата реєстрації провадження: 03.06.2022 року 11:05:07, дата надходження заяви- 02.06.2022 року. Колегія суддів зазначає, що відповідач повідомила Банк та правоохоронні органи за фактом незаконного використання її платіжної картки, перерахування кредитних через інтернет сайт WPOS, KYIV, PAYPOINT, Kyiv, LG. PAY.*Brend, KYIV, globalgamesonline, DNIPRO шахрайським шляхом та відкритого за цим фактом кримінального провадження. Проте даних про проведення Банком перевірки за даним фактом та її наслідки матеріали справи не містять Позивач в позовній заяві посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету - заяву №б/н від 14.12.2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг, і які отримані нею для ознайомлення у письмовій формі. Також 14.12.2010 року ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та погодилась з ними. ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати кредитні кошти, але взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 22.05.2023 року має заборгованість у розмірі 37556,09 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 29810,40 грн.; заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 7745,69 грн. Позивач зазначав, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обставини, які підлягають доказуванню позивачем повинні свідчити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності таких обставин, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. Дана правова позиція, викладена ВС України у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, ВС у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18), у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц ( провадження № 61-16504св18). Аналогічну правову позицію викладено ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у постановах від 16 грудня 2019 року у справі №161/9812/16-ц, провадження №61-18653св18 та від 16 серпня 2023 року у справі справа № 176/1445/22, провадження № 61-8249св23. Таким чином висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором в 29 999,00 грн розмірі, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів, які б спростовували доводи відповідача про те, що банківською карткою 01.06.2022 року вона не користувалася, не втрачала, іншим особам не передавала, ПІН-коду нікому не повідомляла, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком не перебувала у місці їх вчинення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- залишити без задоволення. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.В. Бурлака Н.П. Пилипчук