Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/831/23 (953/16352/20)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2024 року м. Харків Справа №922/831/23 (953/16352/20) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А., учасники провадження у справі - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№1082Х від 26.04.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20) (м. Харків, суддя Усатий В.О., повний текст ухвали складено 16.04.2024), за позовом ОСОБА_1 , м. Харків, до

1. ОСОБА_2 , м. Харків,

2. Комунального підприємства «Житлокомсервіс», м. Харків, про стягнення коштів, в межах справи про банкрутство Комунального підприємства «Житлокомсервіс», - ВСТАНОВИВ: 08 жовтня 2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , КП «Жилкомсервіс», у якому просила суд стягнути на свою користь з відповідачів вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 у сумі 80203,00 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку майна у сумі 2500,00 грн та судові витрати. Разом із позовом ОСОБА_1 подала заяву (вх.№52870) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вказаної квартири до набрання чинності рішенням у справі. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2021 цивільну справу №953/16352/20, н/п №2/953/739/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793), про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.03.2021 матеріали цивільної справи №953/16352/20 (провадження №2/639/1342/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова. 17.11.2021 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова від позивачки надійшла уточнена позовна заява (вх.№64645), відповідно до якої позивачка просить суд: - стягнути з відповідачів на її користь відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 у розмірі 80 203,00 грн. - стягнути з відповідачів витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку майна у розмірі 2500, 00 грн. - стягнути з відповідачів на її користь суму моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. - стягнути з відповідачів судові витрати. Крім того, позивачкою в уточненій позовній заяві визначено суб`єктний склад у даній справі наступним чином: відповідач-1 - ОСОБА_2 , відповідач-2 - КП «Харківводоканал», третя особа - КП «Жилкомсервіс». 07.02.2022 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова від позивачки надійшла позовна заява про зміну предмету позову (вх.№5912), зі змісту якої вбачається, крім іншого, що позивачем фактично змінено суб`єктний склад у даній справі наступним чином: відповідач1 - ОСОБА_2 , відповідач2 - КП «Жилкомсервіс», відповідач3 - КП «Харківводоканал», прохальна частина якої аналогічна з уточненою позовною заявою, яка була подана позивачкою 17.11.2021 за вх.№64645. Ухвалою суду Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2023, крім іншого, клопотання відповідача Комунального підприємства «Жилкомсервіс» задоволено; цивільну справу передано за підсудністю для розгляду до Господарського суду Харківської області, який відкрив справу про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» №922/831/23. 02.04.2024 матеріали справи №953/16352/20 надійшли до Господарського суду Харківської області. Суд зазначив, що в межах справи №922/831/23 ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (код ЄДРПОУ 34467793), визнано вимоги ініціюючого кредитора - ФОП Шевцова О.С. до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» у розмірі 1399068,89 грн основного боргу та 26840,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном КП «Жилкомсервіс», призначено розпорядником майна КП «Жилкомсервіс» арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича, призначено попереднє засідання суду. 24.03.2023 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» за №70274. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2024 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху після відкриття провадження. Підставою для залишення позовної заяви без руху стала відсутність доказів сплати судового збору у належному розмірі; ненадання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не подання до суду засвідчених у відповідності до вимог чинного законодавства копій додатків до позову. Місцевим господарським судом надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків. Попереджено позивача про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду. Крім того, судом в вищезазначеній ухвалі від 04.04.2024 констатовано, що при дослідженні матеріалів даної справи відсутні жодні процесуальні документи Київського районного суду м. Харкова (протокольні або письмові ухвали) та будь-які докази щодо розгляду Київським районним судом м. Харкова заяв по суті справи позивачки, зокрема, уточненої позовної заяви (вх.№64645 від 17.11.2021) та заяви про зміну предмета позову (вх.№5912 07.02.2022), якими позивачкою, крім іншого, було змінено суб`єктний склад у даній справі з первинно визначеного на новий та доповнено прохальну частину позову майновою вимогою щодо стягнення з відповідачів на користь позивачки суми моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. Отже, станом на час постановлення вищезазначеної ухвали від 04.04.2024 Господарський суд Харківської області вважав вищезазначені заяви позивачки не розглянутими по суті Київським районним судом м. Харкова. Враховуючи вищевикладене, суд постановив зазначену ухвалу з урахуванням первинно сформованих позивачкою позовних вимог, які були фактично прийняті Київським районним судом м.Харкова ухвалою від 06.07.2021 про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевим господарським судом встановлено, що згідно з даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження від 04.04.2024 направлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 та доставлено 05.04.2024 о (б) 15:57. Суд зазначає, що у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2024 у даній справі, позивачка не вчинила жодних дій, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви, що стало підставою для повернення позовної заяви без розгляду. Крім того, судом першої інстанції зазначено про те, що ухвала Господарського суду Харківської області від 04.04.2024, якою залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження та запропоновано позивачу усунути допущені недоліки, оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу. А отже звернувшись до суду з позовною заявою, позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/831/23 (953/16352/20) у Єдиному державному реєстрі судових рішень. ОСОБА_1 з вказаною ухвалою суду не погодилася та звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 про залишення позовної заяви у справі №922/831/23 (953/16352/20) без розгляду; справу передати до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що нею не отримано жодного документу у паперовому вигляді, а у зв`язку з бойовими діями на території держави не завжди є інтернет-зв`язок, щоб отримати доступ до електронного реєстру. Апелянт вказує, що з огляду на відсутність доступу до електронного реєстру, вона не знала і не могла знати про існування ухвали про залишення позовної заяви без руху та необхідність усунення недоліків. Крім того, позивач вказує, що не отримувала повідомлень від суду першої інстанції відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, який затверджено Наказом Державної судової адміністрації України 23.01.2023 №28. З огляду на вказані вище обставини, апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно повернуто позовну заяву без розгляду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1082Х від 26.04.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20) залишено без руху. В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№6278 від 06.05.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2024. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу ОСОБА_2 . Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№1082Х від 26.04.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20). Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/831/23 (953/16352/20). Від Комунального підприємства «Харківводоканал» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6897 від 17.05.2024), в якому зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20) прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята при повному, всебічному та об`єктивному розгляді позовної заяви, висновки викладені в ній обґрунтовані та законні, а отже підстав для перегляду даної ухвали немає. Також від Комунального підприємства «Харківводоканал» надійшли документи на підтвердження повноважень представника КП «Харківводоканал» (вх.№6899 від 17.05.2024). 17.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/831/23 (953/16352/20) (вх.№6904). Від Комунального підприємства «Житлокомсервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7248 від 27.05.2024), в якому відповідач-2 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі № 922/831/23 (953/16352/20) - без змін. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» зазначає, що згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Позивач має зареєстрований в ЄСІТС електронний кабінет з 10.05.2023 22:36. Ухвалу суду доставлено 05.04.2024 о 15:57 до електронного кабінету позивача, про що прямо зазначено в оскаржуваній ухвалі та не спростовується останнім. Позивач не звертався до суду із клопотанням про продовження процесуального строку на усунення відповідних недоліків позовної заяви. У зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліків у встановлений судом строк, вбачаються підстави для залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, про що і була постановлена оскаржувана ухвала суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1082Х від 26.04.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20) до розгляду на « 01» серпня 2024 р. об 11:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі (вх.№9586 від 22.07.2024), в якій просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, оскаржувану ухвалу скасувати; передати справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду. До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 01.08.2024 учасники провадження у справі не з`явились. Копія ухвали про призначення справи до розгляду доставлена учасникам справи в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд». Копія ухвали від 27.06.2024, направлена на адресу відповідача-1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трекінг Укрпошти 0600274798391), не була доставлена з причин «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, з огляду на клопотання позивача про розгляд справи без її участі, та зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні. Під час розгляду справи колегією суддів установлено, що відповідач-2 змінив найменування з Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Конторська, будинок 35; код ЄДРПОУ 34467793) на Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Конторська, будинок 35; код ЄДРПОУ 34467793). Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Суд враховує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити найменування сторони по справі (відповідача-2) з Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Конторська, будинок 35; код ЄДРПОУ 34467793) на Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Конторська, будинок 35; код ЄДРПОУ 34467793). Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі у цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Відповідно до частин 12,13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 04.04.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано 5-ти денний строк на усунення недоліків з дня вручення ухвали. Вказана ухвала доставлена ОСОБА_1 в електронний кабінет в системі «Електронний Суд» 05.04.2024 о 15:57, відомості про доставлення процесуального документу отримано судом 05.04.2024 о 16:42, що підтверджується інформацією з КП «Діловодство спеціалізованого суду». Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до п.2 ч.6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, датою вручення позивачу ухвали суду від 04.04.2024 вважається 05.04.2024, відповідно позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви до 10.04.2024 включно. Аналогічний підхід у визначенні часу надсилання (як часу доставки) судового рішення до електронного кабінету одержувача у розумінні приписів частини шостої статті 242 ГПК України є сталим та послідовним, і застосований Верховним Судом у низці ухвал, зокрема, в ухвалах від 18.12.2023 зі справи №926/244/23, від 12.01.2024 зі справи №907/773/21, від 25.01.20214 зі справи №38/5005/6636/2012, від 26.01.2024 зі справи №904/3823/19, від 01.02.2024 зі справи №910/10792/22, від 05.02.2024 зі справи №917/282/23. Оскільки скаржником у визначений строк не усунуто недоліки позовної заяви, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою від 16.04.2024 повернув позовну заяву без розгляду. ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі в обґрунтування протиправності постановленої ухвали зазначає про те, що вона не отримувала жодного документу у паперовому вигляді, а у зв`язку з бойовими діями на території держави не завжди є інтернет-зв`язок щоб отримати доступ до електронного реєстру, з огляду на що позивач не була обізнана про залишення позовної заяви без руху. З цього приводу колегія суддів вказує про наступне. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (ч.1 ст.6 ГПК України). Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. З 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX). Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 №3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статті 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статті 291 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частиною статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Як встановлено судом, фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 10.05.2023. За приписами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, з огляду на наявність у ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відсутність у матеріалах справи окремої заяви позивача про отримання копій судових рішень у паперовій формі, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином виконано обов`язок з надсилання судового рішення учаснику справи. Крім того, суд вказує, що доставка документа, в цьому випадку ухвали суду від 04.04.2024, в електронний кабінет учасника справи в системі «Електронний суд» хоч і не є тотожним отриманню цієї ухвали учасником справи, проте презюмує таке вручення/отримання відповідному учаснику. Інше розуміння вручення електронного документа, ніж по факту його доставки до електронного кабінету учасника справи, створило б потенційні можливості/ризики для маніпуляцій щодо дати вручення останнього, оскільки знаходилося б у залежності від волі користувача електронного кабінету вчинити дії саме щодо отримання/ознайомлення з документом. Втім причини саме неможливості ознайомлення з електронним документом, на які посилається скаржник, в усіх випадках мають оцінюватися на предмет їх доведеності та поважності. Повідомлення (сповіщення) про надходження до електронного кабінету відомостей та документів по суті є додатковим та допоміжним функціоналом системи «Електронний суд» щодо інформування користувача про надходження документа до електронного кабінету, проте відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення», а з дати надходження самих процесуальних документів до електронного кабінету у розділ «Мої справи». Час надходження повідомлень у розділ «Повідомлення» може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Мої справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем. Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №910/389/24, від 15.05.2024 у справі №910/3604/21. Таким чином, вищенаведеним підтверджується правильність обчислення судом процесуальних строків на усунення недоліків позовної заяви у випадку доставлення судового рішення в електронний кабінет користувача в системі Електронний Суд. Щодо тверджень апелянта про те, що суд не надіслав позивачу повідомлення в месенджер чи SMS-повідомлення про залишення позовної заяви без руху, судова колегія зазначає про наступне. Відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, який затверджено Наказом Державної судової адміністрації України 23.01.2023 №28 надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) (п.2). Водночас, пунктами 5-6 вказаного Порядку №28 визначено, що судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Таким чином, зазначений порядок передбачено для надсилання судом судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу та здійснюється виключно за заявою такого учасника. При цьому, матеріали справи не місять відповідної заяви ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі. З урахуванням викладеного, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими. Стосовно посилання апелянта на неможливість ознайомитися з процесуальними документами по справі з огляду на відсутність доступу до електронного реєстру та стабільного інтернету у зв`язку з бойовими діями на території держави, колегія суддів вказує про наступне. У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу «Стан розгляду справ» було тимчасово призупинено з 24.02.2024. Водночас, вже з 20.06.2022 Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ». Скаржником не надано доказів існування об`єктивних перешкод з доступом до реєстру в проміжок часу, наданого для усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення позовної зави без руху у даній справі. Колегія суддів вказує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Водночас підставою для поновлення процесуального строку можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, за умови підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду також не надходило. Частина четверта статті 13 ГПК України визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Інститут строків в господарському процесі направлений на реалізацію юридичної визначеності всіх учасників процесу. Суд констатує, що право позивача подати позов не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, установлених процесуальним законодавством. Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до частини восьмої статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Таким чином, повернення позовної заяви без розгляду у даному випадку не порушує право на доступ до суду в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Враховуючи вищенаведене та зважаючи на підтвердження матеріалами справи неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, а також належне направлення місцевим господарським судом копії ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження позивачу до електронного кабінету в системі Електронний Суд, тобто вчинення визначених процесуальним законом дій, спрямованих на доведення учаснику судового процесу наявності судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає оскаржувану ухвалу такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі та не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3684-IX). Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі №922/831/23 (953/16352/20) залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 06.08.2024. Головуючий суддя Р.А. Гетьман Суддя В.В. Россолов Суддя О.І. Склярук