Постанова 4851 № 553/2277/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Грошова Н.М. 06 серпня 2024 р.Справа № 553/2277/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові за апеляційною скаргою Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: 29.08.2023 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Полтавської митниці, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Полтавської митниці № 0448/101000/21 від 02.12.2021, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного Кодексу України (далі МК України), та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000.00 грн. Вимоги мотивувала тим, що 23.08.2023 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження АСВП № 72312571, після накладення арешту на її банківський рахунок, їй стало відомо про винесення відповідачем оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил № 0016/80600/22 від 16.02.2022. Копія цієї постанови нею не отримана. Вказує, що зі змісту оскаржуваної постанови про порушення митних правил вбачається, що автомобіль було нею ввезено 12.07.2017. Станом на момент ввезення автомобіля в режимі транзиту та передачі його іншій особі відповідальність за вчинення порушення митних правил за ч. 4. ст. 469 МК України була відсутня в зв`язку з відсутністю цієї норми в МК України. Зазначає, що частину 4 ст. 469 МК України було включено до МК України Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612- VIII від 08.11.2018 (далі Закон № 2612- VIII). Посилається на те, що з урахуванням положень статті 58 Конституції України та ч. 3 ст. 3 МК України її не може бути притягнуто до відповідальності за вчинення порушення митних правил за ч. 4 ст. 469 МК України так як станом на момент ввезення автомобіля 12.07.2017 у митному режимі транзиту та передачі його іншій особі МК України не містив вказаної норми та не передбачав відповідальності за вчинення вказаного порушення митних правил. Також зазначає, що відповідач не мав права проводити розгляд справи без її участі та допустив порушення строків розгляду справи про порушення митних правил, встановлених ч. 1 ст. 525 МК України. В порушення вимог ч. ч. 1, 3 ст. 509 МК України при розгляді справи про порушення митних правил її опитано не було. Крім того, в порушення ч. 1 ст. 521 МК України їй не було запропоновано скористатися правом на компроміс. Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначає, що усі твердження та висновки, зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 та вимога про скасування постанови Полтавської митниці в справі про порушення митних правил № 0016/80600/22 не визнає повністю, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Посилається на те, що факт митного оформлення громадянином ОСОБА_2 вищевказаного транспортного засобу згідно митної декларації від 17.08.2021 № UA806070/2021/001953 є доказом, що даний автомобіль у будь-якому разі був переданий громадянином ОСОБА_1 у користування або розпорядження іншій особі, яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим транзит. У графі 44 даної митної декларації № UA806070/2021/001953 гр. ОСОБА_2 за кодом 4100, зазначені реквізити договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля - б/н та дата його укладання 28.07.2021, що є документальним підтвердженням факту передачі даного автомобіля іншій особі, яка безпосередньо не поміщувала його в митний режим транзит. Зазначає, що дата здійснення позивачем ввезення - 12.07.2017 на митну територію автомобіля «AUDI A6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва, не може бути перешкодою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України, оскільки даний факт визначає лише дату ввезення даного транспортного засобу в митному режимі «транзит» і зазначена обставина не стосується здійснення позивачем порушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України. Також зазначає, що ОСОБА_1 викликали для надання інформації та складання протоколу про порушення митних правил, також їй було роз`яснено, що у разі неявки протокол про порушення митних правил буде складений без її участі, про що свідчить копія листа Полтавської митниці від 17.01.2022 № 7.23-1/20/10/214, який був отриманий 25.01.2022 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 з невідомих причин до митниці не з`явилася, жодних заяв, звернень та листів по суті справи з її боку не надходили. Вказує, що 07.02.2022 Полтавською митницею відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0016/80600/22 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України. 09.02.2022 другий примірник протоколу про порушення митних правил № 0016/80600/22 було надіслано поштою позивачці на адресу, що була зазначена у протоколі. Конверт був повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Зазначає, що постанова Полтавської митниці від 16.02.2022 в справі про порушення митних правил № 0016/80600/22 також була надіслана поштою - рекомендованим поштовим відправленням № 3602202342613, що був отриманий 12.04.2022, про що свідчить відмітка на поштовій картці. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Судовим рішенням скасовано постанову Полтавської митниці у справі про порушення митних прав № 0016/80600/22 від 16.02.2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000.00 грн. Справу про порушення митних правил № 0016/80600/22 від 16.02.2022 за ч. 4 ст. 469 МК України відносно ОСОБА_1 - закрито. За рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536.80 грн. Судове рішення вмотивовано тим, що п. 7 розділу I Закон № 2612- VIII набрав чинності 22.08.2019, в той час як транспортний засіб засобу марки AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва, позивачем ввезено на митну територію України 12.07.2017. Суд першої інстанції зазначив, що особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлювала міру відповідальності за відповідні дії, про що вірно вказував позивач. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Полтавська митниця, як відокремленого підрозділу ДМС України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янович В.Л., до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні викладеним у позовній заяві. Вказує, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено конкретних випадків порушення судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Судовим розглядом справи встановлено, що 12.07.2017 о 03:58:01 в зоні діяльності пункту пропуску: UA205010 гр-н ОСОБА_3 в режимі «транзит» ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва. 12.07.2017 о 19:59:44 означений громадянин в зоні діяльності пункту пропуску: НОМЕР_3 вивіз автомобіль марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва. З митної території України. 12.07.2017 о 23:04:01 в зоні діяльності пункту пропуску: UA101120 в режимі «транзит», тип «зелений коридор» громадянка України ОСОБА_1 ввезла на митну територію України легковий автомобіль марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва. Згідно частини першої ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. За змістом статті 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу. Частиною другою статті 200 МК України передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу. Згідно частини шостої статті 379 МК України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу. Статтею 95 МК України передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення діяльності одного митного органу - 5 діб). Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу. 17.08.2021 до відділу митного оформлення митного поста «Кременчук» Полтавської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA806070/2021/001953 (т. 1 а.с. 47-48) громадянином України ОСОБА_2 поданий до митного оформлення транспортний засіб марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 . У графі 44 митної декларації зазначені реквізити договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля - б/н та дата його укладання 28.07.2021. Договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу марки AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , був укладений 28.07.2021 між продавцем UAB «LAGARDIKA» та покупцем ОСОБА_2 в місті Вільнюс, Литва (т.1 а.с. 50). 17.01.2022 за вих. № 7.23-1/20/10/214 Полтавською митницею було надіслано повідомлення ОСОБА_1 , про проведення перевірки законності знаходження та використання на митній території України автомобіля «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , який був нею ввезений в зоні діяльності Житомирської митниці ДФС 12.07.2017 у митному режимі «транзит». ОСОБА_1 запрошено прибути о 10:40 год. 25.01.2022 до оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Полтавської митниці до Головного державного інспектора ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 45). Дане повідомлення надіслано ОСОБА_1 за відомою відповідачу адресою, зазначеною позивачем під час митного оформлення транспортного засобу: АДРЕСА_1 та отримане за підписом «Хитрич» - 25.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 46). 07.02.2022 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Полтавської митниці відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0016/80600/22 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України (т. 1 а.с. 42-44). В протоколі про порушення митних правил зазначено, що розгляд справи відбудеться 16.02.2022 о 09:00 год. 09.02.2022 за вих. № 7.23-1/20/10/609 Полтавською митницею ДМС України надіслано ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 повідомлення про складання протоколу про порушення митних правил, повідомлення про при значення розгляду справи, повістку про явку в Полтавську митницю для опитування, вимогу про надання документів в порядку ст. 510 МК України (т. 1 а.с. 60-63). Дане повідомлення направлено ОСОБА_1 за відомою відповідачу адресою, зазначеною позивачем під час митного оформлення транспортного засобу: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 64) . Із матеріалів справи вбачається, що конверт з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 3602202334009 повернувся на адресу контролюючого органу із зазначенням причин невручення: «За закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 64-66). 16.02.2022 Полтавською митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0016/80600/22, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000.00 грн (т. 1 а.с. 10-11). У постанові зазначено, що громадянкою України ОСОБА_1 транспортний засіб марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва, який нею ввезено на митну територію України, було передано у володіння, користування або розпорядження іншій особі, яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим транзит. 16.02.2022 за вих. № 7.23-1/20/10/725 Полтавською митницею надіслано ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 постанову в справі про порушення митних правил № 0016/80600/22 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України. Дане повідомлення отримане 12.04.2022, за підписом «Хитрич», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 69). Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у ст. 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Частиною 4 ст. 469 МК України встановлено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні. Згідно ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. При цьому, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Частиною 5 даної статті визначено, що на особу, яка тимчасово ввезла транспортний засіб особистого користування, покладено обов`язок вивезти за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, цей транспортний засіб, або помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Таким чином, на особу покладається обов`язок вчинити низку дій з метою дотримання вимог законодавства України. Згідно ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Частиною 4 ст. 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму. Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим. Тобто, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України. Статтею 467 МК України установлено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Як зазначалось вище, зміст виявленого митним органом порушення полягає у тому, що позивач, здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України, передала його іншій особі. Разом з тим, ключовим в даній справі є встановлення моменту передачі ввезеного позивачкою на територію України транспортного засобу, що має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення останньої до відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення позивачем відповідного транспортного засобу на митну територію України. Так, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до ст. 469 МК України було внесено зміни, а саме назву статті викладено в такій редакції: «Стаття

469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Пункт 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набрав чинності 22.08.2019, в той час як транспортний засіб марки «AUDI А6», кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва, позивачкою тимчасово ввезений на митну територію України 12.07.2017. Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові митний орган не визначив момент передачі позивачкою ОСОБА_1 означеного вище транспортного засобу іншій особі та не погоджується з доводами митного органу, що моментом передачі транспортного засобу позивачем іншій особі ( ОСОБА_2 ), слід вважати саме серпень 2021 року, оскільки ця дата не фіксує момент передачі спірного транспортного засобу ОСОБА_2 безпосередньо від позивача. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на недотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Частиною першою ст. 466 МК встановлено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження у справах про порушення митних правил регламентовано главою 69 МК України. Так, відповідно до вимог ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. 488 МК провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Статтею 489 МК встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу приписів частини 1 ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є як безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил так і офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю. Згідно з приписами частин 2 та 3 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками. Відповідно до вимог частини 7, 9 та 10 цієї статті протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним. Права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб визначено статтею 498 МК України, відповідно до якої особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Згідно частини 1 ст. 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Відповідно до ч. 2, 4 ст. 526 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Отже, в наведених нормах законодавства чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення. При цьому, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Зазначений висновок відповідає правові позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 320/4759/16-а. Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення. Судовим розглядом встановлено, що 07.02.2022 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Полтавської митниці відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0016/80600/22 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України (т. 1 а.с. 42-44). В протоколі про порушення митних правил зазначено, що розгляд справи відбудеться 16.02.2022 о 09:00 год. 09.02.2022 за вих. № 7.23-1/20/10/609 Полтавською митницею надіслано ОСОБА_1 , повідомлення про складання протоколу про порушення митних правил, повідомлення про призначення розгляду справи, повістку про явку в Полтавську митницю для опитування, вимогу про надання документів в порядку ст. 510 МК України (т. 1 а.с. 60-63). Дане повідомлення направлялось ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 64) . Судом встановлено, що конверт з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 3602202334009 повернувся на адресу контролюючого органу із зазначенням причин невручення: «За закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 64-66). При цьому, як вбачається з копії листа, поштове відправлення № 3602202334009 повернуто за зворотною адресою 24.03.2022 про що свідчить штемпель відділення пошти. Колегія суддів зазначає, що розгляд справи про порушення митних правил був призначений на 16.02.2022, оскаржувана постанова № 0016/80600/22 винесена Полтавською Митницею 16.02.2022, що в свою чергу свідчить про те, що станом на день розгляду справи у контролюючого органу були відсутні дані про належне повідомлення позивача про дату розгляду справ, оскільки поштове відправлення № 3602202334009 повернулось на адресу контролюючого органу після 24.03.2022. Притягуючи позивача до відповідальності, суб`єкт владних повноважень не пересвідчився щодо обізнаності позивача та наявності в нього реальної можливості прийняти участь в розгляді справ, надати заперечення з цього приводу. Колегія суддів звертає увагу на те, що з боку відповідача не надано беззаперечних доказів того, що ним дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що про час і місце розгляду справи про порушення митних Полтавською Митницею позивач належним чином повідомлений не був, відповідно, розгляд справи проведено з порушенням вимог ч.ч. 1, 4 ст. 526 МК України. Зазначене, на переконання колегії суддів, позбавило позивача можливості ознайомитись з правами та обов`язками, надати пояснення, подати докази, скористатись послугами адвоката тощо. Порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення контрольних повноважень, зокрема, позбавлення права на участь особи, щодо якої здійснюють контрольні заходи, є істотним, а не формальним порушенням. Колегія суддів зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права. З огляду на зазначене, неповідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення митних правил є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови Полтавської митниці № 0448/101000/21 від 02.12.2021 якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 березня 2024 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило