Ухвала КЦС ВС № 344/5006/16-ц

УХВАЛА 05 серпня 2024року м. Київ справа № 344/5006/16-ц провадження № 61-16376св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, міського голови міста Івано-Франківська, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про скасування рішення Івано-Франківської міської ради та розпорядження міського голови міста Івано-Франківська, визнання права власності на частину земельних ділянок, визнання факту припинення чинності ордеру про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні частиною будинку, відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Лютан Зеновій Йосипович, на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 рокуу складі судді Антоняка Т. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Баркова В. М., Томин О. О., та за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Пнівчук О.В.,Баркова В. М., Томин О. О. ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради (далі - Івано-Франківська МР), міського голови м. Івано-Франківська, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської МР, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просила: скасувати розпорядження міського голови м. Івано-Франківська від 22 травня 2013 року № 211-р «Про приватизацію квартир, кімнат, жилих блоків у гуртожитках державного житлового фонду» в частині передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ; визнати факт припинення чинності з 14 квітня 1997 року ордера на житлове приміщення № 003372 про вселення в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 частиною будинку по АДРЕСА_2 в межах об`єму квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 43,4 кв. м у спосіб виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також будь-якої іншої особи, яку вселено ними в цю квартиру та вселити її в квартиру. До виселення з квартири ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стягнути з Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 щомісячно по 6 000 грн з індексацією; визнати право на частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:002:0426, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 669249526101, номер запису про право власності 10224144, загальною площею - 0,002 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться під проїздом до двоквартирного будинку по АДРЕСА_2 пропорційно площі квартири АДРЕСА_4 , визнати незаконним право власності на 2372/10000 частину (на 23,72%) вказаної земельної ділянки за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 право на цю частину земельної ділянки та визнати право на оформлення переходу права власності на частину земельної ділянки від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ; визнати право на частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:002:0427, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 668657326101, номер запису про право власності 10214782, загальною площею 0,0254 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_2 , визнати незаконним право власності на 1/1 частину (на 100,00 %) вказаної земельної ділянки, що становить частину приватизованого подвір`я будинку по АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_6 право на цю частину земельної ділянки та визнати права щодо оформлення переходу права власності на частину земельної ділянки від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . ОСОБА_2 на ОСОБА_6 ; визнати помилковими та скасувати рішення 38-ї сесії 6-го демократичного скликання Івано-Франківської міської ради № 1250-38 від 18 жовтня 2013 року в частині п. 16 додатку 2 «Про передачу у власність та надання в користування громадянам земельних ділянок та внесення змін до рішень», що стосується громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; визнати помилковими та скасувати рішення 43-ї сесії 6-го демократичного скликання Івано-Франківської міської ради № 1383-43 від 21 березня 2014 року «Про передачу у власність та надання в користування громадянам земельних ділянок та внесення змін до рішень» в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,0604 га на АДРЕСА_2 громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стосовно громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Івано-Франківської міської ради 414 000,00 грн. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано розпорядження міського голови м. Івано-Франківська від 22 травня 2013 року № 211-р «Про приватизацію квартир, кімнат, жилих блоків у гуртожитках державного житлового фонду» у частині передання у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 . Визнано нечинним ордер № 003372 про вселення в житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_2 (із вписанням до нього вселюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ). У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Івано-Франківської МР, ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 21 березня 2014 року № 1383-43 та рішення від 18 жовтня 2013 року № 1250-38 у частині окремих пунктів й у частині задоволення позовної вимоги про визнання факту припинення чинності ордеру про вселення в квартиру скасовано. Ухвалено у цих частинах нове рішення. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання факту припинення чинності ордера на вселення у квартиру відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Івано-Франківської МР від 21 березня 2014 року № 1383-43 та рішення від 18 жовтня 2013 року № 1250-38 задоволено. Скасовано рішення Івано-Франківської МР від 18 жовтня 2013 року № 1250-38 «Про передачу у власність та надання в користування громадянам земельних ділянок та внесення змін до рішень» у частині надання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0604 га, по АДРЕСА_2 (пункт 16). Скасовано рішення Івано-Франківської міської ради від 21 березня 2014 року № 1383-43 «Про передачу у власність та надання в користування громадянам земельних ділянок та внесення змін до рішень» у частині передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0604 га, по АДРЕСА_2 (пункт 27). Мотивувальну частину рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частину земельної ділянки викладено у редакції цієї постанови. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку шляхом виселення відповідачів та вселення її в квартиру скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку шляхом виселення ОСОБА_4 скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку шляхом виселення ОСОБА_4 задоволено. Виселено ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 в житловий будинок розташований по АДРЕСА_3 . В решті рішення суду залишено без змін. 13 листопада 2023 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року. 23 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лютан З. Й. череззасоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Лютан З. Й., на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року та витребувано матеріали цивільної справи. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року. 27 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, міського голови м. Івано-Франківська, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про скасування рішення Івано-Франківської міської ради та розпорядження міського голови міста Івано-Франківська, визнання права власності на частину земельних ділянок, визнання факту припинення чинності ордеру про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні частиною будинку, відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Лютан Зеновій Йосипович, на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2021 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року, та за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов