Постанова Львівський апеляційний суд № 441/1432/24

Справа № 441/1432/24 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І. Провадження № 33/811/1163/24 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2024 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Стабрина В.В., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 26.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень. Згідно постанови суду ОСОБА_1 06.06.2024 року о 22 год. 09 хв. в селі Долиняни, вул.Озерна, 2, Львівської області, керував автомобілем «ВАЗ 21043», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився, зі застосуванням приладу алкотест «Драгер» 6820, на місці зупинки транспортного засобу, та результат огляду - 0,52 проміле (проба позитивна), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху,. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки здійснював керування транспотним засобом на вимогу працівника поліції, який просив переставити автомобіль на інше місце, а тому апелянт вважає, що працівники поліції вчинили провокацію, також в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом, та в матеріалах справи відсутні докази доведення цього факту. Також апелянт зазначає, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення з порушенням вимог законодавства, без участі захисника особи, без роз`яснення прав і обов`язків особи. Крім цього, апелянт вказує, що працівниками поліції проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння з порушенням законодавчо визначеної процедури, зокрема не забезпечили проведення повторного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки апелянт висловив незгоду з пройденим оглядом на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, також зазначає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є неповними. Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому зазначає, що не був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, про постанову дізнався лише 12.07.2024 року при зверненні до суду, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Розглянувши матеріали справи № 411/1432/24, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи судом першої інстанції. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №822701 від 06.06.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.3), відеозаписами, що міститься в матеріалах справи, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального приладу Драгер, в подальшому не заперечував результат пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.5), результатом спеціального приладу Драгер, яким встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю на рівні 0.52 проміле (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.06.2024 року (а.с.6). Огляд водія ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, а саме на місці зупинки транспортного засобу. Апеляційний суд вважає надуманими мотиви апеляційної скарги про те, що працівниками поліції була вчинена провокація, яка проявилась у тому, що ОСОБА_1 перегнав автомобіль в інше місце лише на вимогу працівників поліції, оскільки такий факт не підтверджується жодними наявними у матеріалах справи доказами та розцінюється апеляційним судом лише як спосіб захисту з метою уникнення справедливого покарання за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Більше того, із відеозаписів з відеореєстратора автомобіля працівників патрульної поліції та нагрудної відеокамери (відеофайли із назвою: 1)Video 2024-06-07 at 09.25.14; 2) 01832_00183220240606221251_006А)) чітко вбачається, що працівниками патрульної поліції за допомогою проблискових маячків був зупинений автомобіль «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував саме ОСОБА_1 та який після зупинки автомобіля вийшов із автомобіля з боку водія. При зупинці працівник поліції одразу ж повідомив водію ОСОБА_1 причини зупинки транспортного засобу та висловив вимогу про проходження огляду на стан сп`яніння. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.