Постанова Львівський апеляційний суд № 445/1624/25

Справа № 445/1624/25 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М. Провадження № 33/811/543/26 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 26 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 26.09.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень. Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 23.06.2025, о 18 год. 20 хв., у м.Золочів, вул.Бродівська, 117 Золочівського району Львівської області, керував автомобілем Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що працівниками поліції під час процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння порушено вимоги законодавства, вказує, що на передодні він також був зупинений працівниками поліції та останні його не відсторонювали від керування транспортним засобом після складення матеріалів. Також в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи, про прийняте рішення дізнався з матеріалів виконавчого провадження 13.01.2026 року, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув та про причини неявки не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи він був повідомлений належним чином судовою повісткою від 31.03.2026 року, яка була надіслана SMS-повідомленням на його мобільний телефон, а отже за таких обставин у відповідності до вимог ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи № 445/1624/25 та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №667040 від 23.06.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.3), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук), неодноразову пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 своєю поведінкою ухилявся від його проходження (а.с.7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.06.2025 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.5), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 23.06.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.6). Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже. постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 26 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.