Постанова 4875 № 922/2826/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/2826/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В. секретар судового засідання Семченко Ю.О. без участі представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" про прийняття додаткового рішення в межах розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича (вх.№799Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23 (суддя Рильова В.В., повний текст рішення підписано 29.02.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків, до Фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича, м.Харків, про стягнення коштів та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 позовні вимоги ТОВ "Чаплинка" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ФОП Славтіча О.В. на користь ТОВ "Чаплинка" за Договором оренди №25-02-20-2 від 27.02.2020: заборгованість з орендної плати в розмірі 2.514.838,48 грн; 3% річних від простроченої суми за користування чужими коштами в розмірі 76.215,43 грн; інфляційні втрати в розмірі 437.058,38 грн; штраф за неповернення орендованого приміщення в розмірі 219.411,60 грн. Усунути перешкоди в реалізації позивачем права власності на нерухоме майно: зобов`язати ФОП Славтіча О.В. звільнити від свого майна та майна інших осіб, що знаходиться у ньому та повернути нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" шляхом виселення з приміщень, загальною площею 120,32 кв.м., що розташовані на першому поверсі ТРЦ «Французький бульвар» (нежитлова будівля літ. «Ю-4») за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 44-Б та позначені штриховкою у плані розміщення Об`єкту оренди, що є Додатком №1 до Договору оренди №25-02-20-2 від 27.02.2020. Присуджено до стягнення з ФОП Славтіча О.В. на користь ТОВ "Чаплинка" витрати зі сплати судового збору у розмірі 41.117,48 грн. Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 по справі №922/2826/23, та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ «Чаплинка» до ФОП Славтіч О.В. про стягнення заборгованості за договором оренди №25-02-20-2 від 27.02.2020 - відмовити у повному обсязі. Покласти судові витрати на позивача. Дозволити подати докази щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. За результатами розгляду апеляційної скарги Славтіча Олександра Володимировича Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 25.06.2024, якою апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23 залишено без змін. Під час апеляційного перегляду даної справи, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем було повідомлено суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи №922/2830/23 в суді апеляційної інстанції, складає 33.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також гонорар успіху у розмірі 33.000,00 грн, у разі прийняття рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка". 10.07.2024 через підсистему «Електронний суд» на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача ТОВ «Чаплинка» надійшла заява про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №922/2826/23 щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 33.000,00 грн, а також гонорар успіху у розмірі 33.000,00 грн. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2024 у справі №922/2826/23 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В. Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №922/2826/23 між суддями від 11.07.2024 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В., в зв`язку з відпустками судді Попкова Д.О. та судді Стойки О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 прийнято заяву представника ТОВ "Чаплинка" про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 29.07.2024. Колегія суддів визначилась про проведення судового засідання без виклику сторін. 22.07.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від ФОП Славтіча О.В. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Чаплинка» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ФОП Славтіч О.В. правничої допомоги у розмірі 33.000,00 грн та 33.000,00 грн гонорару успіху. В обгрунтування свого клопотання відповідач зазначає про те, що у позовній заяві позивачем не було визначено попереднього розрахунку суми судових витрат, також ним це не було зроблено і в інших заявах по суті справи, що має наслідком відмову в задоволені означеної заяви ТОВ «Чаплинка» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на оплату послуг ФОП Макаренко О.А. не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу й відповідно не підлягають відшкодуванню, оскільки вона не є адвокатом та не мала права надавати професійну правничу допомогу. Розмір судових витрат заявлений позивачем у сумі 33.000,00 грн є неспівмірним з якістю підготовленого відзиву, оскільки зазначений відзив повністю дублює позицію позивача викладену у суді першої інстанції, без додавання нового. Також позивач заперечує і проти гонорару успіху, у зв`язку з його безпідставністю та відсутністю обґрунтування його нарахування та необхідності стягнення саме з відповідача. Також, види робіт які зазначені в описі наданих послуг, а саме вивчення матеріалів апеляційної скарги та судової практики охоплюється видом робіт як підготовка відзиву на апеляційну скаргу, тобто є дублювання послуг. Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду:@eag.court.gov.ua. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про проведення судового засідання без виклику сторін. Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи №922/2826/23 в суді апеляційної інстанції, складає 33.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також гонорар успіху у розмірі 33000,00 грн, у разі прийняття рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка". Крім того, 10.07.2024 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" було подано до апеляційного господарського суду заяву, в якій просив суд долучити до матеріалів справи: копію договору, акту приймання передачі наданих юридичних робіт, детальний опис робіт та платіжне доручення. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 33.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також гонорар успіху у розмірі 33.000,00 грн, у разі прийняття рішення на користь ТОВ "Чаплинка". Таким чином, з заявою про покладення на відповідача ФОП Славтіча Олександра Володимировича судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення позивач звернувся в межах процесуального строку встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 ЦК України. Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 ЦК України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19. Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Макаренко Оксаною Андріївною (Виконавець) під час апеляційного перегляду даної справи підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.04.2024 №05/04-24, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надання юридичних послуг замовнику на умовах цієї угоди (пункт 1.1. Договору). Юридичні послуги, які надаються замовнику складаються з правової допомоги по вивченню матеріалів справи №922/2826/23, вивчення практики Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права по орендним правовідносинам та підготовці і поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23, а також, за необхідності, з представництва інтересів у суді апеляційної інстанції з питання оскарження вищезгаданого судового рішення по справі по справі № 922/2826/23 в апеляційному порядку (пункту 1.2. Договору). Розділом 3 договору сторони погодили порядок розрахунків за договором. Зокрема, за надання виконавцем юридичних послуг замовник сплачує виконавцеві грошову винагороду не пізніше 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Вартість послуг виконавця складає 33.000,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги. За участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, грошова винагорода виконавця складає 3.000,00 грн за одне судове засідання. Загальна вартість наданих послуг зазначається в акті здачі-прийняття виконаних робіт. У разі вирішення судом апеляційної інстанції справи на користь замовника, останній сплачує виконавцю гонорар успіху у розмірі 33.000,00 грн не пізніше 15-ти календарних днів з моменту прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції (пункт 3.1. Договору). За результатами виконання договору сторони складають акт здачі-прийняття виконаних робіт. В акті здачі-приймання виконаних робіт виконавець зазначає перелік наданих послуг та виконаних робіт за договором, а також вартість виконаних робіт. Замовник на протязі п`яти робочих днів зобов`язаний підписати та повернути акт виконаних робіт виконавцю, або направити письмову мотивовану відмову від його підписання (пунктом 3.2. Договору). У випадку неповернення замовником акту виконаних робіт та ненадання відповідної мотивації в зазначений даним пунктом строк, акт вважається підписаним сторонами, роботи та послуги за даним договором вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником у повному обсязі та на належному якісному рівні. З аналізу умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначено сторонами у вигляді фіксованої суми в розмірі 33.000,00 грн, а також фіксованої суми гонорару успіху у розмірі 33.000,00 грн, у разі вирішення судом апеляційної інстанції справи на користь замовника. На виконання умов договору 01.06.2024 між сторонами було складено та підписано акт приймання передачі наданих юридичних послуг за рахунком-фактурою №5/04-24 від 29.04.2024 за договором №05/04-24 про надання юридичних послуг від 29.04.2024, відповідно до якого виконавцем виконано, а замовником прийнято наступні юридичні послуги: - вивчення матеріалів справи №922/2826/23, вивчення практики Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права по орендним правовідносинам, підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23; - складення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Вартість виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг складає 33.000,00грн. До матеріалів справи також додано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АХ№1172728 від 05.03.2024, відповідно до якого Макаренко Оксана Андріївна уповноважена на підставі договору про надання юридичних послуг №05/03-24 від 05.03.2024 представляти інтереси ТОВ "Чаплинка", зокрема, у Східному апеляційному господарському суді . Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20. У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначено також частинами 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст.41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112). Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Як вбачається з матеріалів справи 22.07.2024 від ФОП Славтіча О.В. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Чаплинка» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ФОП Славтіча О.В. правничої допомоги у розмірі 33.000,00 грн та 33.000,00 грн гонорару успіху. В обгрунтування свого клопотання відповідач зазначає про те, що у позовній заяві позивачем не було визначено попереднього розрахунку суми судових витрат, також ним це не було зроблено і в інших заявах по суті справи, що має наслідком відмову в задоволені означеної заяви ТОВ «Чаплинка» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на оплату послуг ФОП Макаренко О.А. не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу й відповідно не підлягають відшкодуванню, оскільки вона не є адвокатом та не мала права надавати професійну правничу допомогу. Розмір судових витрат заявлений позивачем у сумі 33.000,00 грн є неспівмірним з якістю підготовленого відзиву, оскільки зазначений відзив повністю дублює позицію позивача викладену у суді першої інстанції, без додавання нового. Також позивач заперечує і проти гонорару успіху, у зв`язку з його безпідставністю та відсутністю обґрунтування його нарахування та необхідності стягнення саме з відповідача. Також, види робіт які зазначені в описі наданих послуг, а саме вивчення матеріалів апеляційної скарги та судової практики охоплюється видом робіт як підготовка відзиву на апеляційну скаргу, тобто є дублювання послуг. Як вбачається з сукупності наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, заявлені ТОВ «Чаплинка» витрати у розмірі 33.000,00 грн - це вартість наданих адвокатом Макаренко О.А. послуг за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, що також передбачено умовами договору про надання юридичних послуг. Наведеними вище доказами доведено, що відзив на апеляційну скаргу ФОП Славтіча О.В. від імені позивача - ТОВ «Чаплинка» було підготовлено та подано саме адвокатом Макаренко О.А, що спростовує доводи відповідача про те, що витрати на оплату послуг ФОП Макаренко О.А., яка є адвокатом, не є витратами на професійну правничу допомогу. Заперечуючи проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, ФОП Славтіч О.В. також посилається на те, що позивачем у позовній заяві та інших заявах по суті спору не було визначено попереднього розрахунку суми судових витрат, проте зазначене спростовується змістом відзиву на апеляційну скаргу та заявою від 11.07.2024, тобто було дотримано встановлений ГПК України порядок. Натомість, колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача, а саме, що під час підготовки заяв по суті у справі №922/2826/23 вже були відомі обставини справи; правове регулювання правовідносин сторін по справі не потребувало додаткового вивчення; не було необхідності додатково вивчати матеріали справи, збирати додаткові докази в рамках підготовки відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу повністю дублює позицію позивача викладену у суді першої інстанції, без додавання нових обставин. Крім того, як вже було зазначено, договір і акт приймання-передачі мають фіксований розмір гонорару. На час розгляду справи №922/2826/23 в суді апеляційної інстанції Макаренко О.А. дуже добре володіла обставинами справи, була обізнана з усіма доказами, що не потребувало їх додаткового вивчення або додаткового збирання. Майже всі докази, які були подані представником позивача до матеріалів справи №922/2826/23, адвокату Макаренко О.А. відомі, детального їх вивчення не потребувало, оскільки ці докази надавались останньою і в інших справах, наприклад №922/2830/23, №922/2824/23. Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, врахувавши заперечення відповідача щодо розміру цих витрат, колегія суддів враховуючи критерії співмірності, реальності, їх розумності та пропорційності до характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10.000,00 грн, що зумовлює часткове задоволення заяви ТОВ «Чаплинка» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Щодо заявленого "гонорар успіху" у розмірі 33.000,00 грн, колегія суддів зазначає, Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі №903/781/21зазначив про те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики надають визначення поняття "гонорар" без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи "гонорар успіху", що свідчить про те, що поняття "гонорар", яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що: "не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність". У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте існує "гонорару успіху" як форма оплати винагороди адвокату, і визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди, як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Висновок Верховного Суду про те, що погоджений між адвокатом та його клієнтом у договорі гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката, за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді до погодженої в договорі оплати за фактично надані послуги та відноситься до судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу, викладений також і у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №922/3706/19, від 22.10.2020 у справі №910/9187/19, від 15.09.2022 у справі №915/294/21, від 17.01.2023 у справі №922/4183/21. Як було зазначено вище, розділом 3 договору про надання юридичних послуг від 29.04.2024 №05/04-24 сторони погодили порядок розрахунків за договором. Зокрема, у разі вирішення судом апеляційної інстанції справи на користь замовника, останній сплачує виконавцю гонорар успіху у розмірі 33.000,00 грн не пізніше 15-ти календарних днів з моменту прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції (пункт 3.1. договору). З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23 позов задоволено повністю і за результатами апеляційного перегляду постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відмовлено в задоволені апеляційної скарги ФОП Славтіча О.В.; рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі №922/2826/23 залишено без змін. Таким чином, ухвалення судом апеляційної інстанції позитивного для позивача рішення суду у даній справі може бути співвіднесене з досягненням успішного результату дій представника позивача, що надає право для виплати винагороди "гонорару успіху" адвокату позивача в розмірі 33000,00грн. З урахування викладеного, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, беручи до уваги принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому відшкодуванню відповідачеві у розмірі 43.000,00 грн, в іншій частині слід відмовити. Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ТОВ "Чаплинка" про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1, код ЄДРПОУ 43528018) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 43.000,00 грн, що складаються з 10.000,00 грн витрат за складення та подання процесуальних документів по справі, а також гонорару успіху у розмірі 33.000,00 грн. В іншій частині відмовити. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 05.08.2024. Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя В.В. Лакіза Суддя П.В. Тихий