LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/264/24

від 02.08.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року залишити без руху.

УХВАЛА 02 серпня 2024 року м. Київ справа №200/264/24 адміністративне провадження №К/990/28812/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року (колегія у складі: головуючого - судді Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.) у справі № 200/264/24 за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та, як законного представника, в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Національної поліції України, в особі Департаменту управління майном Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області Національної поліції України, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася у власних інтересах та, як законний представник, в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ) до адміністративного суду з позовом до Національної поліції України (далі - Нацполіція), в особі Департаменту управління майном Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області Національної поліції України (далі - ГУ НП в Донецькій області), Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» (далі - Державна установа «ТМО МВС України по Донецькій області»), третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа), в якому просила: - скасувати вимогу, викладену в листі від 21 листопада 2022 року № 7125/31/02-2022 Департаменту управління майном Нацполіції «Про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку» за формою Н-1/ПВ від 11 серпня 2022 року № 2; - скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області від 30 грудня 2022 року № 1383 «Про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ від 11.08.2022 №2»; - скасувати акт № 1 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 25 березня 2022 року із заступником начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_5 (0127827), затверджений 19 січня 2023 року начальником ГУ НП в Донецькій області генералом поліції третього рангу ОСОБА_6 ; - скасувати постанову №75 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «ТМО МВС України по Донецькій області» від 22 березня 2023 року; - зобов`язати ГУ НП в Донецькій області виплатити дружині, дітям і матері загиблого начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_5 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу згідно акта спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 25 березня 2022 року із заступником начальника сектору превенції відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_5 від 11 серпня 2022 року № 2, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_6 та постанові медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «ТМО МВС України по Донецькій області» від 29 вересня 2022 року №

9. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 26 березня 2024 року задовольнив позов частково. А саме: - визнав протиправною та скасував вимогу, викладену в листі Департаменту управління майном Нацполіції від 21 листопада 2022 року № 7125/31/02-2022 «Про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку» за формою Н-1/ПВ від 11 серпня 2022 року № 2; - визнав протиправним та скасував наказ ГУ НП в Донецькій області від 30 грудня 2022 року № 1383 «Про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ від 11.08.2022 №2»; - визнав протиправним та скасував акт № 1 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 25 березня 2022 року із заступником начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_5 (0127827), затверджений 19 січня 2023 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області генералом поліції третього рангу ОСОБА_6 ; - визнав протиправною та скасував постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «ТМО МВС України по Донецькій області» від 22 березня 2023 року № 75; - зобов`язав ГУ НП в Донецькій області виплатити дружині та дітям загиблого начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_5 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу згідно акта спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 25 березня 2022 року із заступником начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_5 від 11 серпня 2022 року № 2, затвердженого начальником ГУ НП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_6, та постанови медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «ТМО МВС України по Донецькій області» від 29 вересня 2022 року № 9, з урахуванням раніше виплачених сум; - в іншій частині позовних вимог відмовив. Надалі Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 09 липня 2024 року, задовольнивши частково апеляційні скарги Нацполіції та ГУ НП в Донецькій області, скасував зазначене вище рішення суду першої інстанції від 26 березня 2024 року й прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. 25 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення приписів процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року та натомість залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Так, відповідно до частини четвертої цієї статті КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Частинами першою та другою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позивачем у цій справі є фізична особа, яка, звернувшись до суду в 2024 році з позовом, заявила чотири основні позовні вимоги немайнового характеру. З огляду на пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частин третьої статті 6 зазначеного Закону). Відповідно до підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. В той же час при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону № 3674-VI). Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн. Так, розмір ставки судового збору, що підлягав сплаті ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову до суду становив 4 844,80 грн. (тобто, 3 028,00 грн. х 0,4 х 4). Відповідно за подання касаційної скарги на рішення суду у справі № 200/264/24 в електронній формі остання мала сплатити судовий збір у розмірі 7 751,68 грн. (тобто, 4 844,80 грн. х 200% х 0,8). Проте представником скаржника (адвокатом Івановою Т.Б. ) до цієї касаційної скарги долучена платіжна квитанція від 24 липня 2024 року лише на суму 1 211,20 грн. Отже сума недоплати судового збору за поданою касаційною скаргою становить 6 540,48 грн. Також за правилами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У свою чергу приписами абзаців 1 і 2 частини дев`ятої статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана в електронній формі, проте до її матеріалів не додані докази надсилання третій особі ( ОСОБА_4 ), яка не має електронного кабінету, копії цієї скарги листом з описом вкладення. Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Зокрема, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Так, підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 09 липня 2024 року ОСОБА_1 визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, мотивуючи її відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме у випадку, коли працівник поліції, який перебував у відпустці по догляду за дитиною та з початком повномасштабної збройної агресії РФ фактично перервав зазначену відпустку, став на облік у поліції іншої області, та виконуючи, покладені на нього підпунктом 34 пункту 23 Закону України «Про Національну поліцію» обов`язки, загинув під час захисту Батьківщини. Перевіркою ж поданої касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, позивач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок мав бути висловлений у цій справі. Натомість зміст касаційної скарги зводиться до опису фактичних обставин справи, цитування норм законодавства у поєднанні з незгодою ОСОБА_1 із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 341 зазначеного Кодексу. Окрім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що оскаржувана ним постанова апеляційного суду ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Однак у касаційній скарзі відсутні посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 6 540,48 грн. за реквізитками, що наведені нижче по тексту цієї ухвали, доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адресу третьої особи, а також уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням щодо підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України). Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Верховний Суд,- УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб Суддя С.Г. Стеценко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»