Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/7288/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 серпня 2024 року м. Рівне Справа № 569/7288/23 Провадження № 22-ц/4815/877/24 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2024 року (ухвалене у складі судді Дем`янчук Н.В., повний текст рішення суду виготовлено 16 травня 2024 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, - в с т а н о в и в : 24 квітня 2023 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії. Позов обґрунтовувало тим, що 17 листопада 2017 року між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_1 було укладено договір № 618 про постачання теплової енергії. Договірні зобов`язання відповідач не виконує, внаслідок чого, станом на 05 квітня 2023 року, за ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 47889,68 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 47889 (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 68 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн у відшкодування судових витрат. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки за відповідачем обліковується заборгованість за договором № 618 на постачання теплової енергії в сумі 47889,68 грн, а розрахунок заборгованості, що здійснений позивачем відповідно до Методики розподілу відповідачем не спростований, позов підлягає до задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом не з`ясовано чи є ТОВ "Рівнетеплоенерго" належним позивачем у справі, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження факту надання послуг з теплопостачання. Твердження позивача про те, що приміщення котельні та обладнання знаходяться на балансі товариства не доводить той факт, що виробником тепла на даній котельні є саме ТОВ "Рівнетеплоенерго". Позивачем не підтверджено, а судом не досліджено правильність визначення суми заборгованості, яка вказана в позовній заяві. До матеріалів справи не додано детальний розрахунок розподілу обсягу спожитої теплової енергії для МЗК, не надано інформацію про обсяги спожитої теплової енергії будинком відповідно до показників будинкового лічильника, не надана інформація щодо загальної площі будинку та щодо застосованої методики по розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами. Відсутність таких розрахунків позбавляє її можливості перевірити правильність інформації, яка наведена у рахунках про надання послуги з постачання теплової енергії. Суд першої інстанції виніс рішення про стягнення заборгованості без з`ясування правомірності визначених позивачем сум, що є порушенням норм процесуального та матеріального права. Щодо застосування тарифів на оплату за послуги опалення місць загальні користування, вона не погоджується із тим, що за вказані послуги позивач застосовує тариф для іншої категорії споживачів. У позовній заяві зроблено посилання на те, що заборгованість, яку просить стягнути позивач, виникла згідно Договору № 618 про постачання теплової енергії від 17.11.2017 року. Відповідно до Додатків № 1, 2, 3 до Договору № 618 теплова енергія на транзит подається на об`єкт споживача - магазин "Атлант". Але в рахунках позивача, які вона отримувала у 2023 році, вказано що згідно Договору № 618 нарахування здійснювались не за теплову енергію на транзит, а за опалення місць загального користування. Магазин "Атлант", який знаходиться на 1 поверсі житлового будинку, має окремий вхід. Доступу до місць загального користування в магазині немає. Нежитлове приміщення магазину "Атлант" від`єднано від мереж централізованого опалення з 2017 року. Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. 12 липня 2024 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду. Вказує, що відповідно до п. 12 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень" та п. 8 р. IV у разі відсутності даних щодо загальних площ для розрахунків можуть бути застосовані площі, визначені на базі проектних площ відповідної серії будівлі/будинку. Таким чином, співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності будівля магазину на АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 369897078 від 14 березня 2024 року (а.с.138). 17 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_1 укладений договір № 618 на постачання теплової енергії (далі договір № 618). Відповідно до п. 1.1 договору № 618, товариство зобов`язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія подається споживачу за адресою АДРЕСА_1 (п. 1.4 договору № 618). Пунктом 4.2 договору № 618 передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за показниками приладів обліку або розрахунковим методом згідно з "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" та даними, вказаними в додатку № 2 до цього договору, а також з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів України (норм, правил і таке інше) в сфері теплопостачання. Відповідно до додатків № 1, № 2 та № 3 до договору № 618, теплова енергія на транзит подається на об`єкт споживача магазин "Атлант". Згідно розрахунку заборгованості за теплопостачання по договору № 618 ОСОБА_1 заборгованість за теплопостачання за період з 01 січня 2022 року до 01 квітня 2023 року становить 47889,68 грн (а.с. 12). За приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Як встановлено у статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" п. 2 послуга з постачання теплової енергії виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Пунктом 2 ч. 5 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно п. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (надалі "Методика…"), затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства"; "МЗК загальнодоступні місця у будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо)". Галузевими комунальними нормами України (ГКН 04.07.000-2005) надано визначення місць загального користування: "Приміщення загального користування (МЗК) житлового будинку це сходові клітини, ліфтові шахти, вестибюлі, коридори, підвали тощо". Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання (ЦО і ГВП) належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Адже за рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, які розташовані в місцях загального користування будинку, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення та інших комунікацій. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила). Відповідно до п. 13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. За п.14 Правил, відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Рішення співвласників багатоквартирного будинку приймається відповідно до вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №

315. В п. 24 Правил передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п. 24 Правил). Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин (п. 27 Правил). Відповідно до п. 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Відповідно до п.12 р. IV "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень". Таким чином, ОСОБА_1 як власник приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , не зважаючи на факт відключення приміщення від систем централізованого опалення (теплопостачання), зобов`язана брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі. Пунктом 11 укладеного між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_1 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №

315. Згідно роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 29.03.2013 року щодо надання роз`яснень про категорії споживачів відповідно до якого, чітко зазначено, що до категорії "населення" відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів. А також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності. Всі інші споживачі, які не підлягають під вище зазначені категорії, відносяться до категорії споживачі "інші". Оскільки приміщення, що знаходиться у власності ОСОБА_1 є нежитловим приміщенням, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (інформаційною довідкою з ДРРП №369897078 від 14.03.2024 року, технічним паспортом на магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 21.12.2016 року, розрахунком теплових втрат транзитних трубопроводів в приміщенні магазину "Атлант" по АДРЕСА_1 №27 від 03.11.2017 року, технічними умовами № 3 від 06 вересня 2017 року, які виготовлювались на приміщення магазину "Атлант", актом обстеження від 31.08.2017 року, заявою відповідача вх. № від 17.11.2017 року) споживач ОСОБА_1 відноситься до категорії споживачів "інші", а тому для неї застосовується тариф 8526,96 грн/Гкал. Оскільки позивачем доведено наявність у ОСОБА_1 заборгованості за надані їй послуги з теплопостачання у розмірі 47889,68 грн, що розраховано на підставі Методики № 315 від 22.11.2018 року, висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, зокрема щодо розміру заборгованості, ОСОБА_1 не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Ковальчук Н.М.