Постанова Дніпровський апеляційний суд № 237/1605/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1857/24 Справа № 237/1605/24 Суддя у 1-й інстанції - Ліпчанський С.М. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Мар?їнського районного суду Донецької області від 17 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 гривень в дохід держави, - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Мар?їнського районного суду Донецької області від 17 червня 2024 року встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК-2/1667 вбачається, що в звітному періоді, з 01.01.2024 до 17.03.2024, в АДРЕСА_2 (в місці дислокації служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 ), перебуваючи на посаді начальника служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 , під час дії особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні, будучі військовою службовою особою, відповідальною за організацію і ведення обліку військового майна в службі забезпечення військової частини, за забезпечення частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, зберігання та витрати, на якого також покладено обов`язок знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності, проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів, недбало поставився до військової служби через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків, а саме: 1.Станом на 13.03.2024 не було відпрацьоване донесення про наявність та рух військового майна (додаток 17 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України пункт 13 розділ IV) за лютий 2024 року. 2.В порушення пункту 10.3.6 розділу 10 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", інвентаризація по службі пального і мастильних матеріалів щомісячно не проводиться. 3.В порушення вимог, зазначених у пункті 1 розділу XVIII наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" (зі змінами), в Книзі обліку наявності та руху військового майна складу пально-мастильних матеріалів (додаток 14 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, пункт 12 розділу IV) обік пального і мастильних матеріалів ведеться в літрах, а не в кілограмах. 4.До Книги обліку наявності та руху військового майна складу пально-мастильних матеріалів (додаток 14 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, пункт 12 розділу IV) разом з пально-мастильними матеріалами обліковані технічні засоби служби пального і мастильних матеріалів, що є порушенням наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майн Збройних Силах України" (зі змінами), відповідно до пункту 2 до пояснення додатку 14 якого, облік отруйних і сильнодіючих речовин ведеться в окремій книзі обліку наявності та руху військового майна. 5.Під час проведення перевірки, у період з 13 по 17 березня 2024 року відсутні (не представлені) щоденні роздавальні (здавальні) відомості майна служби за березень 2024 року. 6.В порушення пункту 3 розділу XVIII наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" (зі змінами), роздавальні (здавальні) відомості по службі оформлюються в кінці місяця. 7.В порушення пункту 12 розділу V наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" (зі змінами), звірка служби пального і мастильних матеріалів з підрозділами у визначені строки не проводиться (підтверджуючи документи, записи відсутні). Як наслідок, вказані порушення призводять до виникнення розбіжностей з регістрами обліку та створюють умови для зловживань в сфері обліку військового майна. Доводи апеляційної скарги: Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що він був призначений на посаду начальника служби пального та мастильних матеріалів вч НОМЕР_3 не за власним бажанням, а виходячи з військової необхідності, в перші дні повномасштабного вторгнення. На момент призначення не мав ані спеціальної освіти, ані попереднього досвіду роботи на аналогічних посадах, про що повідомив представників Київського міського ТЦК СП, які здійснювали розподіл посад. Звертає увагу, що протягом всього строку служби станом на день подання цієї скарги для нього жодного разу не було проведено навчань або консультацій, які б дозволили чітко визначити коло його функціональних обов`язків і вимог до їх виконання. Зауважує, що він не має ані юридичної, ані економічної, ані військової освіти. На його спроби отримати таку інформацію в підрозділах забезпечення, він отримував рекомендації «пошукати її в Інтернеті». Зауважує, що суд не звернув увагу на той факт, що у період, за який проводилась перевірка, він фактично одночасно виконував обов?язки діловода, оскільки посада діловоду тилу, який має виконувати роботу з ведення діловодства служби пального та мастильних матеріалів залишалась вакантною з 07 жовтня 2023 року по 21 березня 2024 року. Крім того, протягом січня - березня 2024 року на нього було додатково покладено обов?язки з проведення шести службових розслідувань за фактами самовільного залишення частини військовослужбовцями основних підрозділів. Зазначає, що детальні пояснення щодо зауважень, які містяться в протоколі, були надані суду першої інстанції, проте не отримали належної оцінки з урахуванням того, що не може бути кваліфіковане як недбалість діяння, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яке було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільної корисної мети, а саме - виконання бойових задач, збереження життя особового складу та військового майна. Звертає увагу, що перевіркою не було виявлено фактів нестачі військового майна або іншої шкоди, заподіяної державним інтересам. Вказує, що вимоги п. 12 розділу VІнструкції з обліку військового майна, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017 року, на які посилається суд в оскарженій постанові, визначають обов`язки командира підрозділу, а не начальника служби, тобто не мають до нього ніякого відношення. Вважає, що судом не було доведено його вину у вчиненні правопорушення, оскільки відсутня одна із обов`язкових складових складу адміністративного правопорушення - умисел або необережне вчинення правопорушення. Апелянт вказує нате, що в матеріалах справи відсутня його посадова інструкція чи будь-який інший документ, який би встановлював обсяг його службових обов`язків та повноважень. А відтак, суд 1-ї інстанції безпідставно прийшов до висновку, що він недбало ставився до військової служби через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків, оскільки не з`ясував коло його службовиї обов`язків. Позиції сторін в суді : Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить розгляд справи здійснити за його відсутності, оскільки він проходить військову службу і не має можливості залишити місце тимчасової дислокації з огляду на обсяг та характер поточних службових завдань, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду 1-ї інстанції - скасуванню з наступних підстав. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Приписам ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи. Проте, в порушення вказаної норми суддя суду 1-ї інстанції в оскарженій постанові лише зазначив обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не вказавши, які саме обставини були встановлені під час судового розгляду справи. З врахуванням чого, оскаржену постанову слід визнати незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Статтею 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Оскільки стаття 172-15 КУпАП не містить тлумачення поняття недбалого ставлення до військової служби, з метою додержання принципу законності, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального права. Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України, службовою недбалістю визначено невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Тобто, з огляду на справу, що розглядається, під недбалим ставленням військової службової особи до військової служби слід розуміти невиконання або неналежне виконання військової службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них За змістом ст. 172-15 КУпАП ця норма закону є бланкетною, тобто при притягнені особи до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду повинно бути наведені не тільки найменування норм правових актів у тому числі відомчих, а й їхній зміст щодо кола посадових обов`язків (повноважень), у порушенні яких обвинувачується особа. Тобто повинно бути чітко зазначено нормативний акт з переліком службових обов`язків військової службової особи, у невиконанні або неналежному виконанні ця особа обвинувачується. Проте, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскарженій постанові не зазначено, яким саме документом встановлюється коло службових обов`язків ОСОБА_1 , відсутні дані про те, що він був ознайомлений з колом своїх обов`язків, та не зазначено які саме з цього кола службових обов`язків він не виконував або неналежно виконував. Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій постанові судді на невиконання ОСОБА_1 приписів Інструкцій, які регламентують порядок обліку пальних та мастильних матеріалів, не містить вказівок на те, що в коло службових обов`язків ОСОБА_1 входив обов`язок виконання цих інструкцій. В зв`язку із чим твердження в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій постанові судді про вчинення ОСОБА_1 недбалого ставлення до військової служби є не обгрунтованим. Відсутність в матеріалах справи посадової інструкція начальника служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_4 , функції якого, згідно витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_3 з 12.03.2022 року виконував старший лейтенант ОСОБА_1 , унеможливлює висновок про винність останнього у недбалому ставленні до військової служби. Тобто в ході судового розгляду не було встановлено ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення. Згідно зі ч. 2 ст. 251 КУпАп обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Проте, як зазначено, в ході розгляду справи в апеляційному суді в справі не встановлено наявність доказів, які могли би поза розумним сумнівом підтвердити наявність в діях ОСОБА_1 недбалого ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, внаслідок порушень ним посадової інструкції. Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Підсумовуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. З врахуванням викладено, керуючись ст.294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову судді Мар?їнського районного суду Донецької області від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП скасувати, та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин