Ухвала КГС ВС № 918/264/24

УХВАЛА 31 липня 2024 року м. Київ cправа № 918/264/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А та Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 за позовом Оператора до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про стягнення 527 745, 87 грн, ВСТАНОВИВ: Оператор ГТС 19.07.2024 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 зі справи № 918/264/24 в частині зміни рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024, а рішення від 30.04.2024 залишити в силі. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України. Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 527 745, 87 грн за договором про транспортування природного газу, а, отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 задоволено позов Оператора ГТС до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про стягнення 527 745, 87 грн. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, зокрема: апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 задоволено частково; рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 змінено в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 343 974,72 грн пені з викладенням пункту 2 резолютивної частини рішення у редакції, згідно з якою з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" стягнуто на користь Оператора ГТС 33 243, 97 грн 3% річних, 171 987,36 грн пені, 150 527,18 грн інфляційних втрат та 7 916, 19 грн судового збору. В стягненні 171 987,36 грн пені відмовлено. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 зі справи № 918/264/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя А. Ємець Суддя Т. Малашенкова