Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 912/405/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.07.2024 року м.Дніпро Справа № 912/405/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б. секретар судового засідання: Логвиненко І.Г. представники сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2024 (суддя Поліщук Г.Б., повний текст якого підписаний 01.04.2024) у справі № 912/405/23 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Гарант", 27036, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Олексіївка до відповідача Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27037, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Піщаний Брід, вул. Незалежності, 29 про визнання незаконним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Гарант" до Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1298 від 20.12.2022 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25", з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір оренди землі від 11.12.2015 №25, укладений між СФГ "Гарант" та Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області був розірваний відповідачем з порушенням умов договору, визначених п. 39, п. 40 договору, що не відповідає приписам ст.ст. 188, 291 ГК України, ст. 651 ЦК України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для визнання недійсним рішення Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №1298 від 20.12.2022. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2024 у справі №912/405/23 позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №1298 від 20.12.2022 року "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25". Стягнуто з Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь Селянського (фермерського) господарства "Гарант" 2684,00 грн. судового збору. Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Піщанобрідська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в позові. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом невірно надано правову кваліфікацію правовідносинам, які склалися в процесі укладання договору, не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, а відтак відповідно невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення судом незаконного та необґрунтованого рішення. Наголошує, що рішення Піщанобрідської сільської ради від 17.04.2023 "Про скасування рішення Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25" скасоване рішення від 20.12.2022 року. Договір оренди землі від 11 грудня 2015 року між Олексіївською сільською радою та СФГ "Гарант" є чинним та нескасованим. В той же час, наголошує, що окремо заявлена позовна вимога Позивачем у цій справі про визнання недійсним рішення без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав Позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21). Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скарги залишити без задоволення. Зазначив, що Піщанобрідська сільська рада набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками в силу положень актів законодавства, метою якого було забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин. Наведене свідчить про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі відповідно до п.40 договору оренди. Твердження Відповідача щодо неефективного захисту права у даній справі не ґрунтується на нормах як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. Так, СФГ «Гарант» подано до матеріалів справи Відомості з Державного реєстру речових прав щодо орендованих ним земельних ділянок, з яких вбачається, що Піщанобрідською сільською радою 22.02.2023 укладено договори оренди вказаних земельної ділянок з ОСОБА_1 . Після скасування власного рішення про розірвання договору оренди, укладеного з позивачем, Піщанобрідською сільською радою не вжито заходів з метою усунення подвійної оренди земельних ділянок, що виникла внаслідок неправомірних дій відповідача. Вказані обставини свідчать про наявність правової невизначеності, породженої внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення про розірвання договору оренди землі, не зважаючи на скасування відповідачем такого рішення. Наголошує, що оспорюваним рішенням Піщанобрідською сільською радою одноособово неправомірно припинено та порушено право користування Позивача земельними ділянками, які є предметом договору оренди землі від 11.12.2015. Відповідно, поновлення права позивача на безперешкодне користування орендованими земельними ділянками можливе шляхом визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким таке право заперечено. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 16.04.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 24.04.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2024р. у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок оформлення її з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України. 06.05.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недолків. Ухвалою суду Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (колегія суддів у складі: головуючий Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2024 у справі №912/405/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.07.2024. В судове засідання 23.07.2024 представники сторін не з`явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не заявили; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином фактом доставки ухвали до електронних кабінетів сторін. Колегія суддів звертає увагу, що явка сторін у засідання обов`язковою не визнавалась, при цьому матеріалів справи достатньо для вирішення питання законності ухваленого у справі рішення. В судовому засіданні 26.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. Рішенням Олексіївської сільської ради від 02.10.2015 №556 "Про передачу незапитаних земельних ділянок (паїв) в оренду СФГ "Гарант" передано в оренду незапитані (не витребувані) земельні ділянки колишньої колективної власності (№№ 474, 475, 534, 610), посвідчені сертифікатами на право власності на земельну частку (пай) загальною площею 22,21 га ріллі (контури №№ 266, 416, 430) СФГ "Гарант" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на строк до моменту отримання їх власниками Свідоцтв на право власності на земельну ділянку з встановленням орендної плати в розмірі 5,3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнтів індексації. 11.12.2015 Олексіївською сільською радою (Орендодавець) та СФГ "Гарант" (Орендар) укладено договір оренди землі, у відповідності до п.1 якого Орендодавець, на підставі рішення Олексіївської сільської ради Добровеличківського району від 02.10.2015 №556 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (незапитані (не витребувані) земельні ділянки колишньої колективної власності - в кількості 4 ділянок), які знаходяться на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (ділянки 474, 475, 534, 610 територія бувшого КСП ім.Свердлова). Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 22,21 га, у тому числі рілля 22,21 га. Пунктом 8 договору оренди визначено, що його укладено на строк до моменту отримання їх власниками Свідоцтв на право власності на земельні ділянки. Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін: рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. У відповідності до п.39 договору оренди, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, за умов зміни цільового призначення, або несвоєчасного внесення орендної плати. Згідно з п.40 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Саме на підставі п.40 договору відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Договір зареєстрований Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області про що вчинено запис від 11.12.2015 за №25. Земельні ділянки передано позивачеві за актом приймання-передачі від 11.12.2015. Рішенням Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25" припинено дію договору оренди землі загальною площею 22,21 га (незапитані земельні ділянки №474, 475, 534, 610 - територія колишнього КСП ім.Свердлова) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого 11 грудня 2015 року за №25 Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області - відповідно до п.40 вищевказаного договору. Рішенням Піщанобрідської сільської ради від 17.04.2023 №1326 скасовано рішення Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25". Саме з підстав незаконності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення від 20.12.2022 позивачем і заявлено позов. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи №912/686/23 господарським судом встановлено відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2015, укладеного Олексіївською сільською радою та СФГ "Гарант". Зазначені обставини є преюдиціальними для цієї справи. З урахуванням наведеного, прийнятим Піщанобрідською сільською радою рішенням від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11 грудня 2015 року №25" одноособово неправомірно припинено та порушено право користування позивача земельними ділянками, які є предметом договору оренди землі від 11.12.2015, що є незаконним. При цьому, прийняття в подальшому Піщанобрідською сільською радою рішення №1326 від 17.04.2023 "Про скасування рішення Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11.12.2015 №25" не впливає на необхідність захисту прав позивача, оскільки вказане рішення прийнято відповідачем після звернення до суду позивача за даним позовом. При цьому, Позивачем подано до матеріалів справи Відомості з Державного реєстру речових прав щодо орендованих ним земельних ділянок, з яких вбачається, що Піщанобрідською сільською радою 22.02.2023 укладено договори оренди вказаних земельної ділянок з ОСОБА_1 . Відтак, після скасування власного рішення про розірвання договору оренди, укладеного з позивачем, Піщанобрідською сільською радою не вжито заходів з метою усунення подвійної оренди земельних ділянок, що виникла внаслідок неправомірних дій відповідача. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів. Згідно з ч.6 ст.32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку може відбуватися з підстав, наведених у статті 11 ЦК України, тобто, як на підставі договорів та інших правочинів, так і у зв`язку з іншими юридичними фактами (частина друга статті 11 ЦК України). За частинами третьою, четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, з актів органу державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" адміністративним центром Піщанобрідської територіальної громади визначено село піщаний Брід та до складу Піщанобрідської територіальної громади включено, зокрема, Олексіївську територіальну громаду. Пунктами 1, 4, 9 п. 6-1 Розділу V Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве саморядування в Україні" визначено, що: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту; юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. У відповідності до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею. Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої. Звідси, Піщанобрідська сільська рада набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками в силу положень актів законодавства, метою якого було забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин. Це свідчить про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі відповідно до п.40 договору оренди. Судом першої інстанції з`ясовано, що під час розгляду справи №912/686/23 господарським судом встановлено відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2015, укладеного Олексіївською сільською радою та СФГ "Гарант". В силу приписів ст.75 ГПК України зазначені обставини є преюдиціальними для вирішення даного спору. У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України. Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду. Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України (частина друга статті 19) передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері регулювання земельних відносин. Пункт 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин. Також відповідно до пунктів а), г) статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності. Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. З наведеного слідує, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Звідси, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання незаконним рішення Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №1298 від 20.12.2022. Щодо доводів скарги про неефективність способу захисту права позивачем, у зв`язку з прийняттям Піщанобрідською сільською радою рішення №1326 від 17.04.2023 "Про скасування рішення Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11.12.2015 №25". Так, у Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Аналогічна позиція стосовно того, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їх виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.20218 у справі №521/17710/15-а. Також у цій постанові наведено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 4 червня 2013 року (№ 21-64а13) та 25 травня 2016 року (№ 21-5459а15), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цієї позиції. Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, водночас реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, серед яких, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Так, матеріалами справи доведено, що Позивачем подавались Відомості з Державного реєстру речових прав щодо орендованих ним земельних ділянок, з яких вбачається, що Піщанобрідською сільською радою 22.02.2023 укладено договори оренди вказаних земельної ділянок з ОСОБА_1 , що свідчить про виникнення правовідносин після прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного позивачем рішення. Після скасування власного рішення про розірвання договору оренди, укладеного з позивачем, Піщанобрідською сільською радою не вжито заходів з метою усунення подвійної оренди земельних ділянок, що виникла внаслідок неправомірних дій відповідача. Отже, з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, у даному випадку відповідач не може скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, внаслідок чого його рішення від 17.04.2023 "Про скасування рішення Піщанобрідської сільської ради від 20.12.2022 №1298 "Про розірвання дії договору оренди землі від 11.12.2015 №25" не береться судом апеляційної інстанції до уваги. Вказані обставини свідчать про наявність правової невизначеності, породженої внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення про розірвання договору оренди землі. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати щодо сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним із питань застосування та наслідків дії його норм. Звідси, оспорюваним рішенням відповідачем одноособово неправомірно припинено та порушено право користування позивача земельними ділянками, які є предметом договору оренди землі від 11.12.2015. Відповідно, поновлення права позивача на безперешкодне користування орендованими земельними ділянками можливе шляхом визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким таке право заперечено, що є належним і ефективним способом захисту права у цьому вападку, чим спростовуються доводи апелянта. Таким чином, апелянтом не спростовано законних висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування або зміни рішення суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права (за виключенням не розгляду клопотання Відповідач про продовження строку на подання відзиву), що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача (заявника у апеляційній скарзі). Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2024 у справі №912/405/23 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2024 у справі №912/405/23 - залишити без змін. Судові витрати Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.08.2024. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков