Ухвала КАС ВС № 600/4977/23-а

УХВАЛА 30 липня 2024 року м. Київ справа №600/4977/23-а адміністративне провадження №К/990/18687/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі №600/4977/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 підвищити основний розмір пенсії за вислугу років з 01.03.2023 року згідно пунктів 1, 2 ПКМУ №168 від 24.02.2023, статті 64 спеціального Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, статті 42 загального Закону 1058, Закону №1282-ХІІ від 03.07.1991, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 встановленого Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" та виплатити її без обмеження розміром 1500 грн., викладеній у листі №4477-4342/Г-17/8-2400 від 04.07.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області згідно пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та статті 64 спеціального Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992, статті 42 загального Закону №1058 від 09.07.2003, Закону №1282-ХІІ від 03.07.1991, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", провести ОСОБА_1 з 01.03.2023 перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років 80%, встановленої з 01.12.2019 в рамках виконання судового рішення №600/2584/21-а від 19.10.2021, із застосуванням фактичного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197 без обмеження розміром 1500 грн., та виплачувати її з урахуванням підвищення (індексації) проведеного згідно ПКМУ №118 від 16.02.2022 в сумі 1798,25 грн., щомісячної доплати 2000 грн., встановленої ПКМУ №713 від 14.07.2021 згідно судового рішення №600/870/22-а від 30.06.2022, відповідно до розрахунку: основний розмір пенсії 12844,62 грн. + підвищення по індексації 2022 року 1798,25 грн. + щомісячна доплата 2000 грн. + підвищення по індексації 2023 року 2884,65 грн. = розмір пенсії з 01.03.2023 = 19527,52 гривень. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024, що залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024, у задоволенні позову відмовлено. 14.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024, ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі №600/4977/23 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом подання уточненої підстав звернення з касаційною скаргою. 24.06.2024, від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній зазначає, що відмовляється від позову та просить повернути йому матеріали касаційної скарги по справі №600/4977/23, винести ухвалу про повернення судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги, покликаючись на приписи статей 142, 348 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 вказану заяву залишено без руху, оскільки зміст поставленого в ній питання не перебуває у логічному взаємозв`язку із пунктом 1 прохальної частини вказаної заяви, що в подальшому може перешкоджати її розгляду та можливості вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2024 заяву ОСОБА_1 у справі №600/4977/23 повернуто заявнику без розгляду. За вказаних обставин, Верховний Суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, зазначає наступне. Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Верховного Суду від 28.05.2024 вручена позивачу особисто 03.06.2024, отже, останнім днем на усунення недоліків було 13.06.2024. На виконання ухвали Верховного Суду від 28.05.2024 заявник, у встановлений Судом строк, усунув її недолік - надіслав уточнену касаційну скаргу. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.01.2024 у справі №300/2754/23 (щодо застосування в межах спірних правовідносин приписів статті 64 Закону №2262-ХІІ, статті 42 Закону №1058-VI, Закону №2040-ІХ, статей 18, 19 Закону №2017-ІІІ та Постанов Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, №1078 від 17.07.2003, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023 з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022у). В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що дана касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі відсутня стала судова практика, існує неоднакове застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що позбавляє ефективного забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду в даній справі. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №600/4977/23 є оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та посилання у касаційній скарзі на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі №600/4977/23. Витребувати з Чернівецького окружного адміністративного суду матеріали справи №600/4977/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець