Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/27090/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/27090/23 пров. № А/857/7760/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (головуючий суддя Сидор Н.Т., м. Львів, в порядку спрощеного позовного провадження) у справі № 380/27090/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2021 року № С/503 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки від 31 березня 2021 року № С/503 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що має право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №С/503 від 31.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом 05.03.2019, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відповідач протиправно не здійснив перерахунку пенсії. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_2 31.03.2021 підготував довідку №С/503 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Представник позивача звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки з 01.01.2018 по 01.04.2019. Листом від 19.10.2023 № 28261-29376/А-52/8-1300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суд не заперечує наявність права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, проте, звертає увагу на те, що підставою для реалізації такого права буде довідка уповноваженого органу (ОТЦК) про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 з урахуванням додаткових його складових. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, апеляційний суд зазначає наступне. У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Так, 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №

704. Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII. Згідно із пунктом 1 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, у редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII. Отже за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII та ст. 9 Закону № 2011-XII. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Апеляційний суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку Великої Палати Верховного Суду у цій справі, що розглядається судом апеляційної інстанції. Вирішуючи вказаний спір судом апеляційної інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а Закон. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин». Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд дійшов висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач мав право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18. Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22, в якій Верховний Суд постановив рішення, яким зобов`язав пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату особі пенсії відповідно до довідки від 30.09.2021 № с/6311 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018, із врахуванням раніше виплачених сум. При цьому Верховний Суд дійшов таких висновків: «… суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18». Також підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11 березня 2024 року у справі № 200/7474/23. Той факт, що в довідці було зазначено розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, тому перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01.01.2018, адже позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01.01.2018. Враховуючи вищевикладене, чинне законодавство, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки дії ГУПФ щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 є протиправними, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права належним та таким, що в повній мірі відновить його порушені права, а саме зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки, а тому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, допустива невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів статті 317 КАС є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача із врахуванням висновків апеляційного суду про необхідність задоволення позову. З наявної у справі квитанції №90М9-0В86-КР91-283В від 06.11.2023 вбачається, що позивачем сплачено за подання позову 1073,60 грн. судового збору, а, відтак, вказана сума судового збору підлягає стягненню позивачу (апелянту). Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 380/27090/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2021 року № С/503 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2021 року № С/503 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар