LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/6086/24

від 24.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6086/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 24 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Мойсюка М.І Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації, В С Т А Н О В И В : Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України. Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якій просить суд: - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171 площею 0,678 га, цільове призначення: 003.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України з кадастровим номером 6825089600:03:010:0172 площею 0,822 га, цільове призначення: 003.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області судові витрати. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується та пов`язаний з вирішенням питання щодо набуття права власності на земельну ділянку, а відтак розгляд заявлених позовних вимог не належить до юрисдикції адміністративних судів, що виключає можливість їх розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом. Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Зі змісту позовної заяви слідує, що предмет позову складають вимоги щодо захисту порушеного права позивача, передбаченого ч. 2. ст. 116 Земельного кодексу України - набуття права власності на земельну ділянку. При цьому позивач вказує, що звертався листом до відповідача від 11.04.2024 №454, листом відповідача від 16.04.2024 №1635/281-24 позивачеві відмовлено у скасуванні державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171 площею 0,678 га та 6825089600:03:010:0172 площею 0,822 га в Держгеокадастрі. Згідно відомостей які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що земельні ділянки, державну реєстрацію яких просить скасувати позивач, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089600:03:010:0171, 6825089600:03:010:0172 право власності ОСОБА_1 скасовано на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.04.2017 року, ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2018 по справі №686/24111/15-ц, обтяження припинено на підставі вироку (справа 686/5749/16-к) від 26.04.2021. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Спір за матеріалами даного адміністративного позову стосується не оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з реалізацією його компетенції у сфері управління, а права власності на земельну ділянку. Відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності за державою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку вочевидь є приватно-правовою. Натомість, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 902/517/17 (провадження № 12-78гс18) наголошує, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право позивача на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. За таких обставин, оскільки позивач, звертаючись з даним позовом до адміністративного суду просить захистити майнове право власності на земельну ділянку, то такий спір носить приватноправовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи вищенаведені правові норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спір за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується та пов`язаний з вирішенням питання щодо набуття права власності на земельну ділянку, а відтак розгляд заявлених позовних вимог не належить до юрисдикції адміністративних судів, що виключає можливість їх розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мойсюк М.І Граб Л.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»